Отримання знань

УРОК № 24

 

Тема. Вирощування плодоягідних рослин

 

1.    Загальна характеристика.

 

Великого поширення на всій території України набуло вирощуван­ня кущових плодоягідних культур: смородини, малини, порічок та ін.. їх плодами є ягоди - соковиті їстівні частинки рослини, які розвиваються після запліднення із зав'язі квітки і містять насіння.

 

Плоди мають високі смакові якості, містять велику кількість ко­рисних для організму людини поживних речовин: вітаміни, кислоти, цукор. Ці складові роблять їх особливо цінними для споживання у свіжому вигляді. З них також виготовляють такі харчові продукти, як джем, йогурт, мармелад, желе, компот тощо. їх можна зберігати в засушеному, замороженому, консервованому вигляді.

 

Ягідні культури вологолюбні, потре­бують доброго освітлення. Найкращі врожаї дають на відкритих та незатінених місцях. Усі ягідні культури не досить вимогливі до родючості ґрунту, але потребують достатнього вмісту в ньому гумусу та добрив.

 

2.    Смородина та порічки.

 

Залежно від сорту розрізняють чорну, червону і білу смородину.

 

 

Найбільшого поширення набуло вирощування чорної смо­родини. Це безстовбурна кущова рослина, яка складається з кореневої системи та гілок і пагонів.

 

Коренева система розміщується на глибині 10...40 см. На цій гли­бині вона повинна бути достатньо забезпечена поживними речовинами та вологою. Ягоди утворюються на пагонах. Розрізняють пагони нульо­вого, першого, другого, третього і т.д. порядків. Пагони нульового порядку - це добре розвинені пагони, які виростають із стеблових бруньок корінців рослини.

 

З бруньок гілок нульового порядку виростають гілки першого по­рядку, на яких утворюються гілки другого порядку і т.д.

 

Ягоди виростають на гілках попереднього року, рідше - на дво-, трирічних гілках. Плодоношення таких гілок - 1-3 роки. Після цього гілки відмирають (висихають), а на їх місці з прикореневої частини виростають нові. Сухі пагони вирізують секатором.

 

 

Бруньки чорної смородини формуються тільки на однорічних пагонах.

 

Ягоди утворюються із суцвіття, яке має форму китиці із 3-15 і більше квіток. Найбільші ягоди виростають із нижніх квіток.

 

Зацвітає рослина в кінці травня і продовжує цвісти 7-11 днів. Дозрі­вання плодів відбувається в кінці липня - на початку серпня.

 

Порічки - багаторічні ку­щові ягідні рослини заввишки 1...2 м. їх коренева система розвивається в ґрунті на глибині 20-40 см і лише деякі корінці заглиблюються до 1,5 м. Тому ці ягідні культури добре розвиваються на ґрунтах з неглибоким заляганням ґрунтових вод.

 

 

Кущ порічок має кілька гіллястих стебел. З основи куща, з прикореневих бруньок щороку виростають нові стебла. На них наступного року утворюються бічні гілки, на яких формуються плодові бруньки. Плодоносять молоді стебла на третій рік і дають урожай за пра­вильного догляду впродовж 10-15 років. Залежно від сорту розрізняють білі та червоні порічки.

 

Квітки порічок, зібрані в суцвіття, на­зивають китицями. У китиці може бути 6-12 квіток, які після цвітіння утво­рюють плід у вигляді кулястої ягоди. У кожному плоді є багато насіння.

 

3.     Малина.

 

Малина належить до родини розоцвітих. Це багаторічна напівкущова рослина, що має в ґрунті кореневище і невеликі корінці, які розміщуються в орному шарі ґрунту на глибині 10...40 см і лише деякі з них заглиблюються до 1 м. На коре­невищі і корінцях утворюються стеблові бруньки, з яких розвиваються молоді па­гони, що замінюють старі. їх використову­ють для розмноження малини.

 

 

 

Стебла малини другого року плодо­носять і відмирають. Після збирання врожаю їх вирізують секатором. Хороші врожаї на одному місці малина дає впро­довж 7-8 років.

 

Суцвіття малини розвиваються з бру­ньок, що з'являються в пазухах листків дворічних пагонів. Найбільш урожайні плодові гілочки утворюються в пазухах листків середньої частини пагона. Різні суцвіття одного й того самого пагона й різні квітки в суцвітті розвиваються не­одночасно, тому цвіте малина тривалий час. Після цвітіння запліднена квітка розвивається в плід - збірну кістянку. Достигають плоди також неодночасно, тому збирають урожай малини протягом 30-40 днів.

 

4.    Розмноження ягідних кущів.

 

Плодоягідні культури розмножують головним чином вегетативно, тобто живцями, або відсадками, які отримують із частин пагонів стебла рослини, поділом куща або кореневими паростками та зде­рев'янілими живцями. Насіннєве розмноження застосову­ють рідко, оскільки рослини втрачають такі сортові ознаки, як смак плоду, його масу, урожайність і починають плодоносити значно пізніше. Розмноження насінням застосовують лише для виведення нових сортів рослин.

 

 Малину розмножують паростками, що розвиваються із стеблових бруньок її корінців. Восени паростки викопують, обрізують на висоті 40...50 см і садять рядами з міжряддям 1,5...1,8 м та відстанню між рослинами в рядку 0,5...0,7 м. Саджанці малини ви­саджують на таку саму глибину, на якій вони росли на маточній ділянці. Корінці присипають розпушеною вологою землею і добре її ущільнюють.Смородину і порічки розмножують здерев'янілими живцями або живцями горизонтальних, вертикальних чи дугоподібних відсадків.

Розмноження здерев'янілими живця­ми - найпростіший і найрозповсюдженіший метод. Для цього заготовляють живці завтовшки 0,5...0,8 см, які мають п'ять-шість бруньок. Нижню частину живця зрізують навскіс нижче бруньки, а верхню - вище бруньки. Краще висаджувати смородину та порічки восени. Розміщують кущі на відстані 1,5 м один від одного, а за рядко­вого способу - відстань між рослинами повинна становити 0,6...0,8 м в рядку з шириною міжрядь 1,5... 1,8 м.

 

 

Для висаджування здерев'янілого живця за допомогою садильного кілочка готують похиле заглиблення відповідно до довжини живця. Останній розміщу­ють у заглибленні так, щоб одна брунька була над поверхнею ґрунту, а друга - біля його поверхні. Після висаджування ґрунт обережно, щоб не пошкодити бруньок, ущільнюють і муль­чують. Таким способом висаджують живці восени. Для висаджування весною живці нарізують пізньою осінню, укла­дають у дерев'яну тару і зберігають при­копаними в снігу до настання весни.

 

Розмноження відсадками полягає в відділенні від материнської рослини па­гонів або гілок, що вкоренилися. Розріз­няють спосіб розмноження вертикальни­ми, горизонтальними та дугоподібними відсадками.

 

5.    Догляд  за кущовими рослинами.

 

Після висаджування рослин систематично (до 5 разів за вегетацію) виконують культивацію, знищення бур'янів, підгортання ґрунту до основи кущів для утворення нових пагонів. Мульчування краще виконувати весною після першої культивації. Для цього використову­ють торф, перегній, компост або тирсу.

 

У перший рік після висаджування залишають три-чотири найбільш розвинені гілки. Недозрілі верхівки зрізують. Щорічно видаляють старі (п'яти-, шестирічні) гілки, а також хворі, засохлі, зламані, загу­щені.

 

Малину висаджують на відкритому для сонячного проміння місці і підв'язують шпалерним способом

 

 

 або на опорах.

 

 

 

Джерела:

1. Терещук Б. М. Трудове навчання. Технічні види праці: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Б. М. Терещук, В. І. Туташинський, В. К. Загорний. – К. : Генеза, 2007. – С. 164-172.
2. Терещук Б. М. Трудове навчання. Технічні види праці. 7 клас. Навчально-методичний посібник. Х.: Вид-во Ранок, 2007.