Отримання знань

Якщо Ви бачите це повідомлення, то стався збій - перехід до біографії не відбувся. Спробуйте закрити це вікно і ще раз натиснути посилання. Якщо це не допомогло, то за допомогою лінійок прокручування цього вікна знайдіть біографію людини, що Вас зацікавила. Вибачте за незручності.

Суворов О. В. Суперечлива, а разом з тим надзвичайно цілісна натура. Був одним з найосвіченіших людей свого часу, а говорив спеціально спрощеною мовою та прикидався юродивим. Приклонявся перед імператрицею, а, разом з тим, не поступався їй у дрібницях. За подвиг був посаджений під арешт. Надзвичайне честолюбство поєднувалось у нього з щедрістю, релігійністю і простотою. Понт про нього сказав: «Європу дивував, садив царів на трон і на соломі спав». Улюбленець солдатаів, але підтримував залізну дисципліну і не шкодував ні їх ні себе. Найвидатніший російський полководець, генералісимус, що не програв жодної битви.

Ньютон. Відлюдкуватий, лякливий підліток, що був передостанній за успіхами у навчанні в середній школі, він вирішив перемогти своїх однокласників не лише в бійці, і став кращим учнем класу. Але самотність залишилась комплексом неповноцінності у нього й надалі.

Хоч його родина входила до переліку 1,5 тисячі найбагатших людей країни, в університет був зарахований до найбідніших студентів, які навчались, прислужуючи викладачам і старшокурсникам: прибирали за ними, бігали за пивом, чистили взуття. Гроші були, але селянська заощадливість не дозволяла витрачати гроші там, де була можливість обійтись власною працею. Ставши викладачем, пояснювати своїх відкриттів не любив, тому успіхом серед студентів не користувався. Як представник університету, регулярно відвідував засідання, але виступив лише один раз, з пропозицією зачинити кватирку, щоб протяг не зашкодив ораторові. Але саме завдяки цьому відлюдькові, люди змогли зрозуміти і пояснити оточуючу дійсність. Палкий прихильник алхімії, він відкрив закони матеріалістичного розуміння світу. Його непрактичність і непристосованість до життя стали темою безлічі анекдотів. А найвідомішою, є легенда про велике відкриття, здійснене завдяки яблукові.

Катерина Медичі. Її колиска стояла поміж двох трун - батьки померли невдовзі по її народжені. Вона залишилася єдиною спадкоємицею відомої родини. Виховувалася у «тіні папського престолу». Зовні її важко назвати красунею: невисока темнокоса смаглявка була далека від ідеалів того часу. У десять років заколотники прив'язали її на фортечній стіні, щоб війська, які облягали Флоренцію, на стріляли по місту. Одружилася вона у 14 років з принцем-однолітком. Одруження вирішувало політичні проблеми її дядька. На новій батьківщині вона не отримала любові ні у народі, ні при дворі. І це при тому, що вона намагалася ні з ким не сваритися і догоджати навіть фавориткам чоловіка.  Правда, народження 10 дітей зміцнили її становище. Три її сини займали престол Франції. Але для французів вона залишалася «цією чужоземкою». Навіть відповідальність за криваву різанину вони повністю переклали на неї. Їй не довелося побачити смерті свого улюбленого сина і  припинення династії. Без видимих причин вона просто злягла і чекала смерті, яка й прийшла до неї 5 січня 1589 року.

Лютер. В дитинстві він заробляв на життя церковним співом під вікнами заможних городян. Потім закінчив університет, став магістром вільних наук та читав лекції по філософії. Роздуми про віру та відповідальність перед Богом привели його до монастиря. Цей чернець спричинив вибух, що розколов католицьку церкву, говорячи: "На тім стою і не можу інакше". Відстоював право кожної людини напряму спілкуватись з Богом.

Васко да Гама. Походив з старовинної дворянської родини. Його батько Іштван уславився як вірний воїн та досвідчений мореплавець. Сина він брав з собою. З дитячих років той знайомився з морем.

Був сміливим та рішучим. Коли команда підняла заколот, жорстоко його придушив, закувавши у кайдани не лише призвідців, а й стернових. Щоб команда не змогла повернути назад, викинув у море прилад, сказавши, що віднині шлях їм буде вказувати Бог. Успішно завершити експедицію йому допоміг Ахмад ібн Маджид. Вантаж, який він привіз додому, в 60 разів перевершив вартість експедиції.

Кортес. Помер в бідності та опалі, хоч для своєї країни добув величезні багатства.

Заснував багато нових поселень, організував постійний збір податків. Став намісником короля, хоч сам до того ворогував з намісником і ледве не потрапив за грати. Захопив у полон правителя великої держави і мало не наклав головою.

Велику допомогу йому надала місцева рабиня. Походив з бідної дворянської родини. Відомий конкістадор.

Сулейман і Роксолана. Це був високий худорлявий, з високим лобом, великим носом і чорними очима чоловік. Дуже набожний, мудрий та непохитний у своїх поглядах. За часи свого правління провів 13 походів. Дружині писав вірші:

"Я був володарем всесвіту і жебраком біля твоїх дверей.

Самий жорстокий шторм заволодіє світом,

але я не підніму своїх парусів;

свій якір кинув я поряд з кораблем твого кохання".

У них було четверо синів та дочка. Дружина була нашою землячкою і кар'єру зробила - пройшовшись "по трупам" - знищивши усіх, хто міг їй стати на перешкоді. Піддані дали йому призвісько Законодавець, а європейці - Пишний із радістю йому служили.

Генріх Тюдор. Він готувався стати священиком. Та доля вирішила інакше - його брат помер і довелось стати королем. Після коронації отримав від римського папи почесний титул "захисника віри" з книгу проти Лютера. У відповідь Лютер накинувся з лайкою на молодого короля. (В ті часи лайка часто використовувалась як аргумент у дискусії). Був шість разів одружений. Дві дружини сконали на пласі. Від дочки, що пізніше була гідною продовжувачкою його справи, відмовився. Розлучення з першою дружиною стало приводом для створення протестантської церкви.

Генріх Бурбон. Він був "гнучкою людиною дії" - за словами найближчих соратників. А оточуючі придворні вважали його грубим мужланом. Дружина не могла простити, що його законні і незаконні діти росли разом у передмісті столиці. Він добудував всі споруди розпочаті попередниками. Незадовго до смерті сказав: "Зараз ви мене не розумієте, я помру найближчими днями і ви побачите людьми". Двадцять перший замах на "доброго короля" удався. Рудобородий велетень, вихованець єзуїтів, тричі ударив його ножем. Остання рана виявилась смертельною для людини, що сказала: "Париж вартий меси".

Єлизавета І Тюдор. Вона отримала чудову освіту. Вивчала французську, італійську, латинську та давньогрецьку мови. Була знайома з класичною літературою та богослов'ям. Її природний розум поєднався з обережністю та обачливістю. Постійні небезпеки розвинули в ній хитрість. Свою країну вона привела до процвітання і розквіту. Народ любив свою правительку, а вона - фаворитів. Батько від неї відмовився, сестра - посадила у в'язницю. Вона перша фактично перервала життя особи королівської крові через суд. На превеликий жаль її та підданих, вона не могла мати дитину. Тому відповляла всіх коронованим і не коронованим женихам. "Мій чоловік - Англія, а діти - піддані", - відказала вона одного разу парламенту.

Карл І Стюарт. Молодший син короля. Батько сватав його до наймогутнішого у ті часи монарха - іспанського, але "отримав гарбуза" (разом з третьорядним героєм "Трьох мушкетерів", що був у нього за радника).

Одружився з Генрієтою Марією, яка зарозумілістю відштовхнула народ від себе.

Віршів не писав, але мистецтву сприяв, був добрим спортсменом. Відрізнявся стриманістю, розсудливістю, добропорядністю. Міг би бути добрим королем. Та згубила його впертість, з якою відстоював свою честь і достоїнство правителя.

Встановив "одинадцятилітню тиранію". Врешті-решт пішов на поступки і програм війну з власним народом. Сконав на пласі з словами "Пам'ятайте".

Бабур Захуруддін. Поет, що оспівав свої подвиги у поемі. Повелитель, що кохався у квітах і навіть заповідав поховати себе серед них у своєму саду. Талановитий полководець, що перемагав не завдяки чисельній перевазі, а завдяки добрій орга­нізації та найсучаснішому озброєнню.

Нащадок двох великих завойовників, у 11 років сів на престол, але був скинутий. Довгий час був вигнанцем, повернув трон і повторив подвиг своїх предків - створив імперію. Царствував лише 5 років. Отримав прізвище "Тигр".

Вашингтон. Він умів не лише працювати, а й добре відпочивати. Разом з дружиною Мартою Кастис вів веселе світське життя. Замовляв одяг у столиці країни, з якою пізніше воював. Кремезний, майже 190 см на зріст та вагою близько 100 кг, він був серед найкращих борців. Їзда верхи, полювання, рибалка, театр, цирк, півнячі бої, виставки тварин - все захоплювало його. У негоду міг цілий день грати в карти чи більярд. Та найбільше полюбляв танці. Він часто відвідував бали, де мав великий успіх у жінок.

Повноцінної освіти не отримав. До кінця життя писав з помилками. Мав свідоцтво землеміра. Хоробрістю та винахідливістю відзначався у боях. Був надзвичайно хазяйновитим господарем.

Полковник у відставці, він став на чолі армії і зумів привести її до перемоги, а країну до незалежності.

Займаючи вищу посаду у державі, намагався законодавчо закріпити основні демократичні свободи.

Наприкінці війни йому було запропоновано здійснити державний переворот і встановити монархію, але він категорично відмовився. Він постійно відмовлявся від винагороди з боку уряду, лише прийняв земельну ділянку від земляків, зобов'язавшись передавати прибуток від неї на користь школи. Після смерті його було охарактеризовано: "Перший у війні, перший у мирі і перший у серцях своїх земляків". Відмовився від висування своєї кандидатури на 3-й термін. Конгрес одностайно обрав його головнокомандуючим.

Олівер Кромвель. У дитинстві розквасив ніс королю, за якого був трохи старшим. Пізніше це почали вважати символічним. Навчався рік у Кембріджському університеті на юридичному факультеті. Після смерті батька повернувся додому. Одружився з дочкою небагатого купця і зайнявся господарством. Виявився талановитим полководцем та державним діячем - сміливим і рішучим до жорстокості.

Встановив військову диктатуру. Був фанатичним пуританином, хоч говорив: "На Бога надійтесь, але порох тримайте сухим!".

Петро І Романов. Провів складне і бурхливе життя, переповнене подіями, інколи страшними та кривавими, інколи, значними та величними.

Складним і трагічним було вже дитинство. Чотирнадцятою дитиною він був у батька, що мав 16 дітей. В 10 років пережив страшне потрясіння, яке вплинуло на психіку. Ворогував із зведеною сестрою. Мав меткий та ясний розум, все життя вчився, та йому бракувало терпіння та добрих учителів, тому, до кінця життя, ігнорував граматику та орфографію. Найбільше захоплювався військовою справою.

Був високий на зріст, мав неабияку фізичну силу. Швидко карав, але швидко й відходив. Мав почуття гумору. Вставав завжди о п'ятій. Любив просту їжу та фізичну працю.

Помер, навіть не встигнувши призначити спадкоємця. Його зусиллями країна стала могутньою державою, але при цьому мала і великі втрати. Тому одні прославляють його і називають Великим, а інші звинувачують у всіх бідах, що відбулись потім у країні.

Іван IV Грозний. Визначний державний діяч. Рано осиротів. З дитинства почав відчувати себе самотнім, покинутим. Боязкість пізніше переросла у схильність перебільшувати небезпеку для власної особи. Зневага з боку оточуючих у дитинстві вилилась у жорстокість, що доходила до садизму. За словами історика Ключевського: "... більше задумав, ніж зробив, сильніше діяв на уяву і нерви своїх сучасників, ніж на сучасний йому державний устрій".

Олександр Данилович Меншиков. Про походження цієї людини єдиної думки немає, ясно тільки, що людина незнатна. Зробив блискучу кар'єру. Кілька років фактично був правителем імперії. Визначився величезною енергією і відданістю царю. Видатний державний і військовий діяч. Перший з росіян став членом іноземних Академій наук хоч був абсолютно неписьменним. Відомий своїм казнокрадством - крав навіть коли став петербурзьким генерал-губернатором. Помер у засланні, в хатинці, яку зробив власними руками.

Катерина ІІ. Принцеса Софія Августа Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбург, (в історичній літературі звичайно зветься Софія Ангальт-Цербстська), народилася 2 травня 1729 в місті Штетін, Прусія - тепер Щецін, Польща. Була дочкою князя Христіана Авґуста Ангальт-Цербстського з шляхетського роду Асканіїв, губернатора тодішньої прусської провінції Штетін та принцеси Йоганни Елізабет з роду Гольштайн-Готторп. Вона прийняла православ'я й отримала ім'я Катерина Олексіївна на честь Катерини I. У 1745 вийшла заміж за великого князя Петра. Нещасна в шлюбі, велика княжна наполегливо й багато вчилася. В 1762 Петро III став імператором. Через 6 місяців його вбили внаслідок змови, про яку знала його дружина. Вступивши на престол, вона відразу широко виявила свої таланти державного діяча. Провела реорганізацію Сенату (1763), церковну реформу (секуляризацію земель) (1763-64), скасувала гетьманство в Україні (1764). Очолювала Укладальну комісію ("Комиссия об Уложении", 1767-69). Видала "Установу для управління губерній..." ("Учреждение для управления губерний...", 1775), Жалувану грамоту дворянству (1785) і Жалувану грамоту містам (1785).За її правління відбулася Селянська війна 1773-75 рр. під проводом О.Пугачова. За Катерини II внаслідок російсько-турецьких воєн 1768-74 та 1787-91 рр. Російська імперія розширила свої кордони та закріпилася на Чорному морі, приєднала Північне Причорномор'я, Крим, Кубань. Прийняла під російський протекторат Картвело-Кахетинське царство (Східну Грузію, 1783). В період її правління за активної участі Росії відбулися три розділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795). Листувалася з Вольтером та іншими діячами французького Просвітництва.

Леонардо да Вінчі. Позашлюбний син юриста. Народився у маленькому місті неподалік "столиці мистецтв". І зовні, і по суті був ідеалом епохи гуманізму. Інженер, винахідник, архітектор, художник, скульптор. Служив різним правителям. Тисячі записів (написані дзеркально) містять передбачення багатьох винаходів майбутнього. Хоч намалював лише кілька картин, є одним з найвидатніших світових живописців, а живопис вважав головним з мистецтв і для досягнення в ньому досконалості вперто вивчав математику та анатомію. Найвідомішою картиною є загадковий портрет молодої жінки (а можливо це прихований автопортрет?).

Рафаель Санті. Прожив, як і багато інших видатних людей лише 37 років. Його творчість стала підсумком всього попереднього періоду розвитку мистецтва. Його називали "співцем мадонн". Найвідомішою є пізня робота, на якій з мадонною і Христом зображений папа, свята Варвара, ангели і безліч облич. Навчався спершу у свого батька, Джованні Санті. В подальшому -  у Перуджино, від якого узяв мистецтво передати стан духовної просвітленості людини, пошуки ідеального начала в жіночому образі. Пізніше у Флоренції, стикнувшись с творами Мікеланджело і Леонардо, Рафаель навчився у них анатомічно правильному зображенню людського тіла. В 25 років художник потрапляє в Рим, і з цього моменту починається період найвищого розквіту його творчості: він виконує монументальні розписи у Ватиканському палаці (1509-1511), серед яких безумовний шедевр майстра - фреска «Афінська школа», пише алтарні композиції і станкові картини, працює як архітектор (деякий час Рафаель керував будівництвом собору св. Петра)

Курбський. Більшу частину свого життя провів у військових походах, був членом Боярської думи. Був деякий час намісником в Лівонії, але сприйняв це як заслання. Як людина високоосвічена, написав кілька творів, в тому числі "Історію про великого князя Московського". В 24 роки за ратні подвиги під Казанню отримав землі в Підмосков'ї і титул боярина. Змушений був втекти з країни і закінчив своє життя в Ковелі.