Отримання знань

Урок розробив : Миронюк  Б.В.  нач.штабу ЦЗ ВМВПУ м. Вінниці

       Хімічна зброя та засоби її застосування.   Бойові токсичні хімічні речовини,їх харак-теристика та вплив на організм людини.      Характеристика осередку хімічного    ураження.

Запитання для перевірки домашнього завдання.

Хімічна зброя – це зброя масового ураження, дія якої грунтується на токсичних властивостях деяких хімічних речовин.

Отруйні речовини складають основу хімічної зброї. Проникаючи через органи дихання, шкірні покриття, кишково-кишечний тракт, вони уражають організм людини.

Отруйні речовини (ОР) – хімічні сполуки, здатні уражати людей і тварин на великих площах, проникати в споруди, заражати місцевість і водойми.

ОР підрозділяють по їх тактичному призначенні та фізіологічній дії на організм.

По тактичному призначенню ОР підрозділяють на групи характеру вражаючої дії:

-         смертельні;

-         тимчасово виводять особовий склад з ладу;

-         подразнювальні.

            ОР смертельної дії призначені для смертельного ураження чи виводу з ладу живої сили на тривалий час. У залежності від тривалості збереження вражальної здатності ОР смертельної дії розподіляють на дві групи:

1. Стійкі ОР – зберігають уражальну дію до кількох діб і навіть тижнів(Ві-Екс, зоман, іприт).

2. Нестійкі ОР – уражальна дія яких зберігається кілька хвилин після їхнього застосування (синильна кислота, хлроціан, фосген).

         ОР ,що тимчасово виводять з ладу, відносяться психохімічні речовини, що діють на нервову систему і викликають тимчасові психічні розлади (Бі-Зет).   Подразнювальні ОР вражають нервові закінчення слизистих оболонок верхніх дихальних шляхів і діють на очі. До них відноситься адамсит.

          Засоби доставки ОР – це ракети, авіабомби, артилерійські снаряди і міни, хімічні фугаси, а також виливні авіаційні прилади.

Класифікація ОР за характером токсичної дії

1. ОР нервово-паралітичної дії – зарин, зоман, Ві-Екс, призначені для ураження нервової системи (смертельної дії). Вони являють собою безбарвні чи злегка жовтуваті рідини, практично без запаху, добре розчинні в органічних розчинниках і менш розчинні у воді. Їхнє бойове застосування – пар, аерозоль. Вони викликають головний біль, загальну слабкість, міоз (різке звуження зіниць), при важчому ураженні – судоми, запаморочення. Ураженому натягти протигаз, ввести антидот (афін) за допомогоюшприц-тюбика з індивідуальної аптечки і винести з зараженої зони. Ознаки ураження: звуження зіниць ока, світлобоязнь, тяжко дихати, біль у грудях.

2. ОР шкірно-наривної дії – іприт, призначений для ураження шкірного покриття (смертельної дії). Хімічно чистий (перегнаний) іприт – прозора рідина із слабким запахом, технічний іприт – темна рідина з запахом гірчиці чи часнику. Він добре розчинний в органічних розчинниках, погано розчинний у воді. Вони уражають шкірне покриття, органи дихання, очі, а потрапивши в організм з водою і їжею – органи травлення, що призводить до загального отруєння організму. Уражені місця продегазувати рідиною з ІПП. Їхнє бойове застосування – краплиннорідинний та аерозоль. Ознаки ураження: почервоніння тіла, утворення виразок на місці

3. ОР загальноотруйної дії – синильна кислота, хлорціан, порушують процес засвоєння кисню клітинами організму (смертельної дії). Синильна кислота являє собою безбарвну летучу рідину з запахом гіркого мендалю, добре розчинний у водіі органічних розчинниках. Хлорціан – безбарвний газ. Синильна кислота і хлорціан попадаючи в організм людини в основному через органи дихання і кишково-шлунковий тракт. Уражений непритомніє, починається приступ судорог, за яким настає параліч і смерть від зупинки дихання. При наданні першої допомоги потрібно натягти на ураженого протигаз, роздавити ампулу з протиотрутою і ввести її під лицьову частину протигаза, зробити штучне дихання і відправити ураженого в медичний пункт. Бойове застосування – пара. Ознаки ураження: запаморочення, блювота, почуття страху, утрата свідомості, судоми, параліч.

4. ОР задушливої дії – фосген призначений для ураження тканин легень (смертельної дії). Ознаки ураження: роздратування, запаморочення, загальна слабкість. Фосген являє собою безбарвний газ із запахом прілого сіна чи гниючих яблук. Фосген має малу стійкість, так як пари його в 3,5 рази легші за повітря, при великих концентраціях вони здатні «затікати» у щілини, траншеї, захисні споруди. Фосген уражає організм тільки через органи дихання. Легенева тканина при впливі фосгена стає проникна до рідкої частини крові – плазми. Легені заповнюються плазмою крові – виникає набряк легень, що веде до порушення надходженн в організм кисню повітря, викликаючи при цьому задушення а у важких випадках смерть. На ураженого ОР задушливої дії потрібно натягти протигаз, потім винести з зараженої атмосфери, надати повний спокій, полегшити подих (зняти поясний ремінь, розстібнути гудзики), дати гаряче пиття і якнайшвидше доставити в медпункт. Бойове застосування – газ.

5. ОР психохімічної дії – Бі-Зет специфічно діє на центральну нервову систему і викликає психічні (галюцинацію, страх, депресію) чи фізичні (сліпоту, глухоту, параліч) розлади (тимчасової дії). Ознаки ураження: порушуються функції вестибулярного апарату, починається блювота.

Бі-Зет – тверда кристалічна речовина, без запаху, нерозчинна у воді. Бі-Зет уражає організм через органи дихання чи шлунково-кишковий тракт. Заражені ділянки тіла необхідно обробити мильною водою, а очі і носоглотку ретельно промити чистою водою, витрусити чи вичистити щіткою обмундирування, ретельно його випрати. Уражених ізолюють, а при необхідності направляють у медичний пункт. Бойове застосування – аерозоль (дим).

6. ОР подразнювальної дії – Сі-Ес, Сі-Ар, хлорацетофенон, адамсит викликають подразнення очей і органів дихання (тимчасової дії). Ознаки ураження: печіння і біль в очах, грудяг, сльозовиділення, нежить, кашель. Сі-Ес – безбарвна кристалічна речовина з запахом перцю. У малих концентраціях володііє сильною подразнювальною дією одночасно на очі і верхні дихальні шляхи, а у великих концентраціях викликає опіки відкритих ділянок шкіри, у деяких випадках – параліч органів дихання, серця і смерть.

Хлорацетофенон – безбарвна кристалічна речовина з запахом черемшини. Діюяи на очі викликає сильне сльозовиділення, світлобоязнь, відчуття різі піску в очах, судорожний стиск вій.

Адамсит – кристалічна речовина яскраво-жовтий чи темно-зелений кольори, майже без запаху. При вдиханні диму з’являється в носоглотці і в роті. Незабаром виникають біль у грудях, сухий кашель, блювота.

При уражені ОР подразнюючої дії необхідно надіти на потерпілого протигаз, ввести під шолом-маску ампулу з протидимною сумішшю і вивести з зараженої атмосфери. Уражений повинен прополоскати рот, носоглотку і очі 2% розчином питної соди чи чистою водою, видалити ОР з обмундирування і спорядження. Бойове застосування – аерозоль, порошок.

Залежно від швидкості дїї на організм і появи ознак ураження отруйні речовини ділять на:

•  швидкодіючі
•  повільнодіючі.

Швидкодіючі ОР не мають періоду прихованої дії. Вони уражають уже через кілька хвилин (зарин, зоман, синильна кислота, хлорціан, Сі-Ес, Сі-Ар).

Повільнодіючі ОР мають період прихованої дії і призводять до ураження через деякий час (Ві-Екс, іприт, фосген, Бі-Зет).

Застосовуються ОР у краплино-рідкому стані, у вигляді газу (пари) та аерозолю (туману, диму).

Звичайні хімічні боєприпаси споряджуються однією готовою отруйною речовиною, добутою в стаціонарних заводських установках. На відміну від них бінарні боєприпаси (різновид хімічної зброї) споряджаються двома нетоксичними або малотоксичними вихідними компонентами. Компоненти для отримання відповідної ОР можуть бути системою «рідина – рідина» або «рідина – тверде тіло». Всі ці системи включають також хімічні добавки, для чого використовуються каталізатори, що прискорюють хід хімічної реакції, і стабілізатори, що забезпечують стійкість вихідних компонентів і одержуваних ОР. Під час польоту хімічного бінарного боєприпасу до цілі вихідні компоненти змішуються і вступають між собою в хімічну реакцію з утворенням високотоксичних ОР (Ві-Ікс-зарин).

Критерії бойової ефективності ОР: токсичність, швидкість дії, стійкість. Характер і ступінь ураження людей і тварин залежить від виду ОР і токсичної дози.внаслідок розповсюдження на місцевості ОР виникають зони хімічного зараження та осередки хімічного ураження.

Зона хімічного зараження – це територія, на яку вплинула безпосередня дія хімічної зброї (район використання) та територія, над якою розповсюдилась хмара забрудненого повітря з уражаючими концентраціями.

Осередок хімічного ураження – це територія, в межах якої внаслідок дії ОР сталося масове ураження людей, тварин, рослин. Залежно від масштабів використання хімічної зброї в зоні хімічного зараження може бути декілька осередків ураження. Хімічна зброя безпосереднього впливу на будинки, споруди та промислове обладнання не має, однак забруднює територію та заважає життєдіяльності людини.

Токсодоза – кількісна характеристика токсичності НХР (ОР), що відповідає повному ефекту ураження. При інгаляційних ураженнях вона дорівнює:

С_сер * t,

Знаючи середню концентрацію НХР (ОР) в осередку зараження і час перебування там людей без засобів захисту, можна розрахувати, яку вони дістали токсодозу.

Факт застосування хімічної зброї можна встановити за такими ознаками:

1. Поява у місцях вибухів авіабомб або снарядів характерної, іноді забарвленої хмари.

2. Маслянисті краплі, плями і мазки у вирвах від авіаційних бомб і снарядів або біля вирв; поява маслянистої райдужної плівки на поверхні води.

3. В’янення рослинності, пожовтіння або побуріння листя; темні смуги, що тягнуться за літаком, осідаючи на землю.

 Домашнє завдання.

Підручник «Захист Вітчизни» ст. 241 – 245.

Підручник «Цивільна оборона» ст. 95.