Отримання знань

дистанційна підтримка освіти школярів


Урок розробив : Миронюк  Б.В.  нач.штабу ЦЗ ВМВПУ м. Вінниці

Основи цивільного захисту  Тема2/8.   

                                         Сучасний тероризм, як загроза людству ХХІ століття.

 Запитання для перевірки домашнього завдання.

1.    Для чого служить ВПХР?

2.    У чому полягає принцип визначення наявності ОР у повітрі?

3.    Для чого призначений рентгенометр ДП-5В?

 

                                     Наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. тероризм став справжнім лихом. Від поодиноких актів насильства (вбивства політичних лідерів країн, визначних діячів демократичного руху) сучасні терористи дедалі частіше переходять до масового фізичного знищення невинних людей.

Події 11 вересня 2001р. в США (зруйнування Міжнародного торговельного центру), вибухи і захоплення заручників у Москві та інших містах Росії, серія терористичних актів на транспорті у Франції, Іспанії та інших країнах призвели до загибелі тисяч людей. Діяльність масових терористичних організацій («Аль-Каїда та інші») створюють серйозну загрозу людству в усьому світі. Боротьба з тероризмом стає нині справою не лише державних спецслужб, до неї тепер залучаються формування ЦО, а також населення.

 

                                                                                         2.1. Тактика та психологія терору.

Тероризм з’являється, коли суспільство переживає глибоку кризу, у першу чергу кризу ідеології і державно-правової системи. У такому суспільстві з’являються різноманітні опозиційні групи – політичні, соціальні, національні, релігійні – для яких стає сумнівною законність існуючої влади і всієї її системи керування. Якщо такі групи приходять до висновку, що не можуть домогтися своїх цілей законним шляхом, вони можуть спробувати досягти бажаного через насильство, тобто тероризм. При цьому моральним виправданням вбивств опозиція буде, зрозуміло, вважати скроні важливість і чистоту своїх цілей.

На ранніх стадіях тероризм, як у випадку «Народної волі» або захоплення бойовиками «Тупак Амару» японського посольства в Перу, частіше усього робить своїм об’єктом безпосередніх щирих, або уявлюваних винуватців своїх «бід» - політичних лідерів або представників влади.

Проте, як показує останній перуанський «експеримент», такий тероризм сьогодні мало ефективний: і охорона навкруги посилюється, і чим скінчиться справа, утому числі для самих терористів – незрозуміло, у всякому разі, шанси допомогти цілі невеликі.

Одночасно терористи швидко усвідомлять ряд особливостей нашого часу:

  •  Влада сильно залежить від виборів і, отже, від суспільної думки;
  • Є потужні до «адресата» терору людей, з обов’язковою демонстрацією катастрофічних результатів терору через ЗМІ суспільній думці – і тільки через нього, як через передавальний механізм – лідерам країн.
  • І, нарешті, - пред’явлення через тіж ЗМІ товариству і лідерам мотивів терору й розумів його припинення.

Головна умова такого терору – бурхлива реакція ЗМІ. Сучасний терор має поле бою - телеекран, і не дарма в таких акціях терористи, насамперед, потребують не викуп, а тележурналістів. Ціль- вплив на суспільство, щоб уже воно пред’явило ультиматум своїм лідерам.

Типовий приклад такої технології  Будьоновськ. Об’єкт атаки – лікарня, пологовий будинок. Добре оплачена істерика в ЗМІ, особливо – НТВ. Мигтючі на телеекрані заручники, що розповідають про «добрих до них терористах». Заяви про те, що Басаєва можна зрозуміти, оскільки «уся сім’я його загинула під російськими бомбами», і узагалі він «борець за свободу свого народу». Шок усієї країни, і Черномирдін, що капітулює перед вимогами терористів.

При цьому, зрозуміло, ЗМІ старанно обходять мовчанням, що:

  • -              демонструються, тільки що звільнені з рук терористів, люди відчують «синдром заручника», коли заручники через якийсь час починають почувати себе більш прив’язаними до терористів, чим до рятувальників;
  • -              «синдром заручника» звичайно відчувають тільки 20% заручників, тобто добір персонажів для репортажу ведеться цілеспрямовано й в інтересах терористів, що однозначно говорити про ті, на кого в даному випадку працюють ЗМІ;
  • -              Басаєв ще до «загибелі всієї сім’ї під бомбами» сотнями розстрілював беззбройних біженців в Абхазії, а його «загибла сім’я» спокійно загоряє на Кіпрі;
  • -              Будьоновськ обраний тому, що там проходитиме магістральний газопровід, за безпеку якого Газпром – Черномирдін дасть що завгодно.

Таким чином, у порівнянні з минулим століттям ,з’являється цілком новий елемент тероризму – ЗМІ – ніби спеціальний передавальний механізм («ретранслятор») між терористами й адресатами терору.

Частка в терорі потребує для терориста внутрішнього самооправдування, хоча б спочатку. Завдання – утягнути велику масу людей, для яких або цілі терору настільки високі, що виправдовують будь-які сасоби, або настільки нерозбірливі в засобах, що готові реалізувати будь яку мерзотність.

Через «підняті мотиви» звичайно втягують молодь, що, у силу розумової і моральної нестиглості, легко «клює» на радикальні національні, соціальні або релігійні ідеї. Утягують її частіше через тоталітарні (тобто цілком переважну волю людей і підпорядковуючи їх тільки волі «вчителя»), релігійні або ідеологічні секти типу «Аум Синріці» або «Червоних бригад».

Тривале перебування членів терористичних груп у конспіративній обстановці при інтинсивному терористичному тренуванні, що включає і спеціальні (головні до зомбування) технології психологічного опрацювання, призводить до появи специфічного середовища, що за аналогією з карним середовищем, можна назвати тероросферою з особливим типом свідомості людей, що складають це середовище.

Це:

  • по-перше, примітне, чорно-біле, але релігійно фанатичне світосприйняття, яке практично ніколи не має кінцевої цілі і результату терору.
  • по-друге – відчуття своєї переваги над «простими смертними», що відміняє або зменшує перебірливість у засобах терору.
  • по-третє – мала чутливість у відношені своїх і чужих страждань, при високій готовності вбивати і вмирати, і високої терористичної тренованості.

На відміну від простих кримінальників, теросфера неодмінно бере собі за ціль розуміння і захист якихось ідеалів або інтересів («Свободу Україні!») і мовби бере на себе відповідальність зобов’язання втілити їх у життя. Для формування і заяви суспільству цих ідеалів у кожної ТС є група «інтелектуалів-теоретиків» - первинний ідеологічний центр, навколо котрого й ідеалізовується бойові терористичні формування.

Одночасно опозиційним групам населення дають зрозуміти, що в обмін на зобов'язання, узяті на себе ТС, ці групи теж повинні взяти на себе зобов'язання підтримки терористів. Виникає своєрідна кругова порука, що дозволяє лідерам тероросфери жадати від зазначених груп фінансування, постачання, переховування, постачання рекрутів і т.п. цим у терор прямо або побічно втягуються великі групи населення, що створюють його соціальну базу й затруднюють створення в суспільстві опори тероризму.

Така теросфера, що складається з ідеологічного центру, бойових формувань і соціальної бази – уже достатньо ефективний інструмент у руках тих, хто її контролює. Але це ще не та загроза, яку визнають однією з головних проблем сучасності.

 

 Запитання для перевірки нового матеріалу.

1. Що таке тероризм і до чого він призводить?

2. При яких умовах можливі прояви тероризму?

        Домашнє завдання.

Підручник «Захист вітчизни» ст. 235-236.


В системі: гості - (1); користувачі - (0)