Отримання знань

Тема 1. Будова і життєдіяльність тварин. Урок 6

Урок підготувала Стецюк Людмила Іванівна, вчитель СЗШ №35 м. Вінниці

Поведінка тварин

Опрацювавши інформацію, ти зможеш

назвати:

- типи поведінки.

навести приклади:

- проявів поведінки різних тварин.

порівняти:

- безумовні та умовні рефлекси.

характеризувати:

- прояви подразливості у тварин.

описувати:

- поведінку тварин.

Поведінка і пристосування до навколишнього середовища

Назвемо найважливіші з життєвих потреб тварин. Це потреба в їжі, у безпеці життя, для більшості тварин — потреба в шлюбному партнері. Щоб за­довольнити будь-яку з них, тварина має діяти в середовищі, що її ото­чує. Так, їжу потрібно знайти і добути, у разі небезпеки — сховатися або атакувати ворога, шлюбного партнера необхідно відшукати серед без­лічі представників свого виду.

Проте ці дії тварина здійснює не завжди. Вона шукає їжу, коли голод­на, вона ховається, відчуваючи страх, а на пошуки шлюбного партнера вирушає, коли в її організмі дозрівають статеві клітини. Усі дії тварини обумовлені станом її організму або, як твердять учені, мотивовані ними. Спонукають тварину до дій і впливи зовнішнього середовища. Так, го­луби, побачивши хлібну скоринку, налітають на неї, а у відпо­відь на гучний звук вмить спурхують.

Дії тварини, що мотивовані станом її організму і здійснюються у від­повідь на впливи зовнішнього середовища, називають поведінкою. Такі дії часто називають ще реакціями, а об'єкти чи явища зовнішнього се­редовища, на які реагує тварина, — стимулами або подразниками. Поведінка є одним із важливих способів пристосування тварин до на­вколишнього середовища, завдяки якому вони задовольняють свої жит­тєві потреби.

Типи поведінки

Ви бачили, як несуться до миски, відчувши в ній їжу, голодні коти — і домашні, і вуличні. А ось на звук дверцят холодильника реагує тільки домашній кіт, який біжить до нього щодуху. У його вуличного родича, що вперше потрапив до вас у дім, цей звук не викличе ніякої реакції. Рух до миски, стимулом якого є їжа, і рух до холодильника у відповідь на звук його дверей належать до різних типів поведінки. Перша реакція є природженою, її кожен кіт успадковує від своїх предків. Друга реакція — набута, вона сформувалася в домашнього кота під впливом власного життєвого досвіду.

Природжена поведінка властива всім тваринам. Знайомій вам інфу­зорії притаманна хімічна і світлова чутливість. Зазвичай вона плаває, рухаючись хаотично. Але, відчувши «запах» їжі, інфузорія прямує до неї. На неприємні стимули, наприклад на яскраве світло, вона реагує, відпливаючи в протилежному напрямі. Такі спрямовані рухи найпро­стіших до стимулу або від нього називають таксисами.

Усі дії багатоклітинних тварин пов'язані з роботою їх нервової систе­ми: що вона є складнішою, то складніша поведінка тварини. У всіх бага­токлітинних є прості природжені реакції, їх називають безумовними рефлексами. Так, актинія вмить реагує на дотик до щупальця, скорочу­ючи його, кіт відсмикує лапу, доторкнувшись до гарячого предмета. Завдяки таким реакціям тварина миттєво пристосовується до змін се­редовища, від яких залежать її життя і здоров'я.

Більш складною формою природженої поведінки є інстинктивна поведінка. Це точно визначена послідовність дій, регульована програ­мою, яку тварина успадковує від своїх предків.

Набута поведінка

Хоч би де мешкала тварина, для її виживання природженої поведінки недостатньо, адже зміни в навколишньому се­редовищі відбуваються постійно. Тому для пристосування до нього важливою є набута поведінка, заснована на власному досвіді тварини, навчанні, запам'ятовуванні. Як формується така поведінка?

Пригадаймо про домашнього кота, який біжить до холодильника на стук його дверцят. Цей звук сам по собі для кота не має ніякого значен­ня в житті кота, але він завжди передує годуванню. Тому для тварини стук дверцят став сигналом, що означає — їжа ось-ось з'явиться! Зв'язок між сигналом (звуком) і стимулом (їжею) закріпився в кота: звук став сигнальним стимулом, на який і реагує тварина. Реакцію на сигнальний стимул, що сформувалася завдяки власному досвіду тварини, назива­ють умовним рефлексом. Умовні рефлекси формуються майже у всіх багатоклітинних тварин.

Важливим процесом навчання, у якому тварини опановують нові форми поведінки, є гра. Граючи з батьками й один з одним, кошенята, лисенята, левенята навчаються різноманітним хитрощам по­лювання: витримці в очікуванні здобичі, точності стрибка тощо.

Нові дії формуються у тварин і в навчанні за методом спроб і поми­лок. Так, кіт, намагаючись відчинити двері, здійснював безліч дій. Він і штовхав, і, підстрибуючи, дряпав двері, але все даремно. Але ось кіт випадково зачепив лапою дверну ручку. Вона повернулася, і двері від­чинилися. Завдяки цій вдалій спробі кіт навчився відчиняти всі двері в домі, чіпляючись за ручку у стрибку.

Є тварини, що можуть оволодіти новою дією, не вдаючись до числен­них спроб. У клітці мавпи, яка вміла використовувати палку, щоб діс­тати приманку, банани підвісили на великій висоті. У розпорядженні тварини були дві трубки різної довжини і діаметра. Після кількох мар­них спроб дістати банани за допомогою трубок, мавпа сіла в кутку і по­чала маніпулювати трубками. Вона крутила їх, заглядала в них, а потім відклала і на деякий час завмерла. І ось рішення знайдено: мавпа з'єднала трубки, вставивши їх одна в одну, і за допомогою винайденої конструк­ції збила банани. Так у тварини сформувалася нова дія, що ґрунтувалася на її життєвому досвіді й аналізу ситуації, у якій вона опинилася.

Хочеш засвоїти навчальну інформацію на високому рівні?

Для цього:

1. Прочитай статті Івана Павлова, Конрада Лоренца, оповідання Віталія Біанки, Василя Сухомлинського, повість В. Троєкурова «Білий Бім, Чорне вухо» про особливості поведінки тварин.