Отримання знань

Урок підготувала Свистун Тетяна Володимирівна, вчитель СЗШ №32 м.Вінниці 

Розділ. Мінерально-сировинні ресурси

Рудні корисні копалини

Україна має великі поклади залізовмісної сировини. Промислові запаси її становлять 26,3 млрд т. Це переваж­но руди метаморфічного походження (залізисті і магнети­тові кварцити), пов'язані з Українським щитом, і руди осадового походження (бурі залізняки), пов'язані з Кер­ченським півостровом.

Залізна руда

Родовища залізної руди в Україні зосереджу­ються в залізорудних районах і залізорудних басейнах. Всього відомо 52 родовища, з них розробляється 28. Най­більшим залізорудним басейном є Криворізький. Басейн простягається вузькою смугою з півночі на південь на 100 км (завширшки 2-7 км) вздовж річок Інгулець, Саксагань та Жовта.

Друге місце за запасами залізних руд в Україні посідає Кременчуцький залізорудний район, відкритий у 1924 — 1928 рр. У його межах знаходиться п'ять окремих родовищ.

Великі поклади сировини для чорної металургії виявле­но у Білозерському залізорудному районі Запорізької об­ласті. Він простягається 20-кілометровою смугою з півночі на південь на 65 км. Залізні руди в цьому районі відкри­то в 1955 р. його дорозвідка триває.

Промислове значення має Керченський залізорудний ба­сейн. Пласти бурого залізняку були розвідані в 30-х роках XVIII ст. на Керченському півострові. Рудоносні площі по­ширюються також і в акваторії Азовського моря.

Особливе значення мають залізорудні родовища, розта­шовані в південно-східній частині Українського щита, в районах населених пунктів Базавлук, Гуляйполе, Павло­град та деяких інших. Вивчення цих родовищ триває.

В Україні є значні запаси марганцевих руд, які використовують у чорній металургії. Ці руди залягають по­близу найбільших родовищ залізних руд та коксівного вугілля. Сама природа ніби створила унікальні територіальні поєднання для розвитку в цих регіонах чорної металургії.

Одними з найбільших у світі є Великотокмацьке (За­порізька обл.) і Нікопольське (Дніпропетровська обл.) ро­довища марганцевих руд.

Марганцеві руди — дуже перспективна експортна сиро­вина. На території України зосереджується близько 20% світових запасів марганцевих ресурсів, у тому числі майже 50% світових запасів припадає на високоякісні марганцеві руди. Марганець широко використовують у виробництві сталі. Його сполуки застосовують також для виробництва фарб, якісного скла, для потреб медичної промисловості.

В Україні розвідано невеликі запаси нікелевих руд, зосереджених у 10 малих родовищах, що залягають на глибині 70-80 м (Кіровоградська та Дніпропетровська області, Закарпаття).

З Українським щитом пов'язані основні родовища урану , які відкриті в Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій та інших областях. Діоксид урану використо­вується як ядерне паливо. Ресурси цього «палива» значні. Лише на краще розвіданому Новокостянтинівському родо­вищі на Дніпропетровщині видобуток діоксиду урану може досягти 800 т, а в перспективі — близько 3 тис. тонн на рік. Для порівняння: атомні електростанції України вико­ристовують близько 1500 т діоксиду урану на рік.

У межах Українського щита розвідані поклади тита­нових руд. Одним з найпотужніших є Іршанське родо­вище (Житомирська обл.). Родовище титанових руд у Дніпропетровській області (у басейні р. Самоткань) містить практично необмежені запаси. Титан використову­ють у виробництві окремих частин ракет, підводних човнів, виготовленні штучних рубінів, сапфірів, синтетич­ного каучуку, білил тощо. Він має великий попит на світо­вому ринку.

В Україні є запаси сировини для виробництва алюмінію: боксити (Високопільське родовище у Дніпропетровській обл.), алуніти (Закарпаття) та не­феліни (Приазов'я).

Запаси ртуті виявлено в центральній частині Донба­су (Микитівка) та на Закарпатті, хрому — у Побужжі, бариту — у поліметалевих рудах Закарпаття.

Поліметалеві руди (з вмістом свинцю, цинку та ін.) трапляються у Передкарпатті (поблизу Трускавця).

Україна перспективна на золото. Передбачається, що його ресурси зосереджені в надрах Карпат, Українського Щита і Донецького кряжу.

Золото

Згадки про видобуток золота в Закарпатті датуються XII ст. Тут збереглися золотодобувні шахти (штольні). У період панування Австро-Угорщини, Чехословаччини, Угорщини місцеве населення отримувало золото способом промивання відкладів річки Тиса. В 1843-1854 рр. золото видобували поблизу м. Вишків. З 1944 р. на Закарпатті почала працювати Закарпатська геологічна експедиція, яка відкрила Мужіївське родовище золота (Берегівський район), що нині уже розробляється. Поклади золота в корінних породах досліджено поблизу с. Великий Бичків на Рахівщині. Ступінь його чистоти значно вищий, ніж Мужіївського. Родовища золота виявлені на Дніпропет­ровщині (Сергіївське родовище), Кіровоградщині (Клинщівське), Одещині (Майське).

Поклади золота часто збігаються з місцями залягання уранових руд.

Список використаної літератури:

·                                            Булава Л. М. Фізична географія України, 8 клас. – Х., 2008

·                                             Заставний Ф. Д. Фізична географія України, 8 клас. – К., 2000.

·                                            Атлас Географія України, 8-9. – К., 2000-2005.