Отримання знань
дистанційна підтримка освіти школярів
Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон
Природа і населення Дворіччя. Тигр і Євфрат
Природні умови у Дворіччі були досить різними. В Шумері, на півдні, простягались великі болота, часто бували повені. В Аккаді, на півночі, не вистачало води для зрошення, дощі тут йшли не регулярно. Влітку у Дворіччі стояла спека, температура досягала +50С. Гинули і вянули всі живі рослини.
Та тяжка праця перетворила Дворіччя на справжній сад. Для цього осушували болота копали колодязі. Шумери вирощували фінікову пальму, з якої виготовляли хліб і вино. Взагалі, фінікову пальму вважали деревом життя. Адже з неї збирали фініковий бджолиний мед, з волокон кори плели кошики та мотузки. Кісточки пальми використовували як паливо.
У Дворіччі також вирощували зернові культури - просо, ячмінь, пшеницю. Усю територію перетинали канали. Тому на цій землі добре розростали овочі і зерно, а от фруктові дерева не приживались. Давні Шумерирозводили дрібну і велику рогату худобу. Биків та ослів вони запрягали для оранки, а потім з їхньою допомогою молотили зерно.
З південних схилів Кавказьких гір беруть свій початок дві великі річки - Тигр і Євфрат. Раніше вони впадали у Перську затоку не спільним річищем, а кожна річка окремо.
За тисячі років річки нанесли багато намулу і глини, тому частина затоки перетворилася на суходіл. Південна частина Дворіччя утворена відкладенням річок, тому вона низька й заболочена, земля там глиниста.
Серед рівнин самотньо виділяютьсе величезні пагорби напівзанесені піском. Інколи видніються частини стіни, кам'яні плити. Під цими горбами сховані руїни стародавніх міст. Сучасні археологи проводять там розкопки і відтворюють минуле цього краю.
У Дворіччі не росли ліси, не було будівельного каменю. Тому будинки, храми, фортеці міст будувалися з невипаленої глини. Також з глини робили горщики, серпи, тарілки, цвяхи і навіть книги.
«Міста - держави» ІІІ тис. До н.е. Піднесення Вавилона
 |
Правитель міста Лагаша Гудеа. |
У центрі кожного міста височів головний храм - зіккурат. Зовні він нагадував ступінчату вежу. Були у місті також і храми інших богів. Кожне місто мало свої закони сомоврядування і військо, а отже, було державою. Шумери вважали, що люди живуть після смерті. Тому і в наш час в місті Урі археологи розкопавши гробниці царя Абаргі, та його дружини - цариці Шубад, виявили там знахідки, які повністю відтворюють звичаї тих часів.
В могилу до правителів клали різні речі: прикраси, предмети побуту, вбрання, їжу та навіть своїх найкращих слуг.
Близько 2330 р. до н. е. з півночі на Шумер напав цар Саргон. Він взяв у полон царів усіх міст - держав і приніс їх у жертву своїм богам. Потім об'єднав Шумер і Аккад у єдине Аккадське царство, яке пройснувало 200 років.
Та після цього Шумеру вже ніколи не вдалося повернути свою незалежність.
На місті Шумеру виникла держава з столицею Вавилон. Місто розташоване на березі річки Євфрат, де Тигр та Євфрат сходяться найблище. Завдяки зручному розташуванню він став великим містом. Родюча земля давала врожаї двічі на рік. Населення продавало зерно, фініки, вовну, ювелірні та гончарні вироби. А привозили ліс, каміння, мідь. Населення вірило, що місто охороняють боги, тому за ним закріпилась назва Вавилон, тобто «Ворота Божі». У Вавилонії влада царя була абсолютною, його вважали близьким до богів.
Хаммурапі та його закони. Господарське і повсякденне життя
Найвідомішим з усіх вавилонських царів був Хаммурапі, який жив у 28 ст. до н. е. Він правив 42 роки і перетворив Вавилон на могутню державу Дворіччя. Його ім'я зрадується у Біблії.
Авторитет Хаммурапі спирався на військо. Він завоював усе Дворіччя - від земель біля Перської затоки до верхів'їв Тигру і Євфрату. В армії того часу панувала сувора дисципліна. Воїни отримували від царя за службу ділянку землі, сад, будинок і худобу.
Вченні знайшли великий стовб з чорногго базальту з викарбуваними основними законами держави Хаммурапі. За цими законами жили всі мешканці держави - вільні люди та раби. Тут було записано майже 300 законів, які урегульовували торгові відносини, відносини власності, решта - сімейного життя. Закони були суворими і навіть жорсткими.
Закони Хаммурапі були першими писаними законами. Вони прийшли на зміну звичайному усному праву, яке існувало ще за часів родового ладу.
Головним заняттям жителів Вавилонії було землеробство, а головним багатством зерно. Тому Хаммурапі будував для зрошення полів нові канали, турбувався про ремонт старих. Найбільший канал називався «Хаммурапі - Благословення народів».
Суспільство Вавилонії нагадувало піраміду. Найбагатшою людиною був цар. Його оточували вельможі та жерці. За порядком у державі слідкували судді, стражники, збирачі податків, наглядачі. Годувальниками держави були селяни, які зранку до вечора працювали на полях. Розвивалось ремесло: теслярі, гончарі, ткачі, ковалі, ювеліри, сандальники та інші.
Суспільство. Міфи
Верховним богом Вавилонії був Бел - Мардук, у центрі Вавилона височів присвячений йому храм - зіккурат.
Всі знали про великі подвиги верховного бога. Він наважився стати до бою з грізною Тіамат - богинею хаосу і солоної води. ЇЇ уявляли чудовиськом з чотирма лапами, пташиними крилами і жіночою головою. Бел - Мардук убив її, розсік тіло на дві половини, з нижньої зробива землю, а з верхньої - небо.
Вавилоняни вірили в усіх старих Шумерських богів. Особливо шанували богиню краси, кохання та родючості Іштар.
Богам приносили жертви, співали священні гімни, читали молитви, статуї вдягали у нове вбрання, намащували пахучою олією. Всі ці дії у сукупності називаються релігійним культом.
Завдання для перевірки
- 1. Коли виникли міста-держави у Дворіччі?
- 2. Які річки протікають на території Дворіччя?
- 3. Як називали півленну частину Дворіччя?
- 4. Чому міф про всесвітній потоп виник саме у Дворіччі?
- 5. Який природній матеріал був основним багатством Дворіччя?
- 6. Хто був одним із визначних царів Аккаду?
- 7. Які міста півленного Дворіччя вам відомі?
- 8. Що таке закон?
- 9. Яке дерево було найпоширенішою садовою культурою Дворіччя?
- 10. Чи погоджуєтеся ви з тим, що вавилонські купці займалися лихварством?