Отримання знань

Опрацювавши цю тему, Ви маєте: 

• давати визначення валентності;
• знати валентність зазначе­них хімічних елементів;
• складати хімічні формули бінарних сполук за вален­тністю;
• пояснювати наявність індексів у формулах бінарних спо­лук на основі валентності:
• визначати валентність еле­ментів за хімічною форму­лою бінарних сполук.

Розглянемо графічні формули бінарних сполук, які відображають порядок з'єднання атомів у молекули, до складу яких входять атоми Гідрогену:

H

H

CI

H

O

H

N

H

H

C

H

H

H

H

Ми бачимо, що один і той же хімічний елемент Гідроген входить до складу бінарних сполук у різній кількості. Атоми Гідрогену однакові за своєю будовою та властивостями, звідси випливає, що це пов'язано з будовою та властивостями атомів, з якими утворює сполуки Гідроген: Хлором, Оксигеном, Нітрогеном, Карбоном.

Властивість атома приєднувати певну кількість інших атомів називається валентністю.

Валентність є найважливішою характеристикою хімічних елементів. З розвитком науки зміст цього поняття багаторазово змінювався. Наприклад, раніше валентність визначали як число атомів одновалентного елемента, з якими сполучається один атом даного елемента. У наш час валентність – це число хімічних зв'язків, якими даний елемент сполучається з іншими атомами. Максимальна валентність, як правило, відповідає номеру групи періодичної системи хімічних елементів, у якій знаходиться хімічний елемент. Всі хімічні елементи за властивістю поділяються на дві групи:

І Елементи, що виявляють сталу валентність;

ІІ Елементи, що виявляють змінну валентність.

Елементи, які виявляють сталу валентність

І. Одновалентні:

H

I

I

I

Гідроген -

H (I)

H

CI

H

O

H

H

C

H

Флуор -

F(I)

F

O

F

H

Метали І групи головної підгрупи – лужні метали

H		F;		Ca		F
				F

ІІ. Двовалентні:

			II		II		Ba	О
Оксиген –	О(ІІ)		CaО;		BaO 2;
								О

Метали ІІ групи

Ba		CI;		Zn		S
CI

Виняток: Hg валентність І; ІІ.

Виняток: Hg валентність І; ІІ.

ІІІ. Тривалентні:

		CI
III
BCI3		B		CI
		CI

				O
		AI
III
AI2O3				O
		AI
				O

Елементи, які виявляють змінну валентність

І V група. Валентність: ІІ і І V :

V група. Валентність ІІІ і V :

Виняток: Нітроген

VІ група. Валентність ІІ, І V , V І.

VII група . Валентність : I; III; V; VII.

Виняток: Флуор

Метали побічних підгруп можуть виявляти як парну, так і непарну валентність. Так, атом Феруму може виявляти наступні валентності, які збігаються з такими ступенями окислення:

Атом хрому:

Атом мангану:

Знаючи валентність хімічних елементів, можна скласти формулу хімічної сполуки

Знаходимо найменше спільне кратне між числами V і ІІ – 10 . Найменше спільне кратне ділимо на валентність і визначаємо індекси, які вказують кількість атомів у сполуці.

V         II  

P  ¹⁰   O;

10 : V = 2 (індекс біля Фосфору);

10 : II = 5 (індекс біля Оксигену);

P₂O₅ .

І навпаки, знаючи хімічну формулу сполуки, можна визначити валентність хімічних елементів у цій сполуці, за валентністю елемента, який має постійну валентність:

Fe₂O₃;

II x 3 = 6;

6 : 2 = III – ( валентність Феруму ).