Отримання знань

Урок №36

Тема: РЗМ. Усне повідомлення на тему про мову, що вимагає зіставлення й узагальнення матеріалу , в науковому стилі

 

Хід уроку

Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Доведіть, що висловлювання належить до наукового стилю

Своєрідність структури односкладних речень, більша чи менша пов*язаність їх з тією або іншою сферою мовлення забезпечують їм важливе місце в системі стилістичних засобів синтаксису.

Для означено-особових речень характерне перенесення акценту з виконавця дії на дію. Вони вживаються в розмовному мовленні, в художніх текстах, часом і публістиці. Відомі такі речення й науковому стилі, зокрема навчальному та популярному різновидам. Наприклад: побудувавши зображення кожної точки фігури, дістанемо зображення самої фігури. Наведемо деякі властивості зображення фігури на площині, які випливають з описаної її побудови.

Неозначено-особові речення характерні тим, що виконавець дії не називається з якихось причин, невідомий або не становить інтересу. Поширені такі конструкції в розмовному мовленні та в художньому стилі, рідше в публіцистиці (особливо в заголовках) та в наукових текстах.

Узагальнено-особові речення містять узагальнені судження, уживаються переважно в розмовному мовленні, у народній творчості (здебільшого в прислів'ях та приказках). Узагальнений характер цих речень дає підстави застосовувати їх паралельно з інфінітивами конструкціями у висловах на позначення неможливості заради чогось. Наприклад: нічого тут вже не вдієш. - То що вдіяти за таких обставин?

Синтаксична структура безособових речень зумовлює широке поле застосування їх, а пов'язаність із певними стилями та ступінь емоційної забарвленості залежать від лексичного наповнення.  Спільним у всіх сферах мовлення є те, що в безособових реченнях наголошується на результаті дії, на незалежності певного стану, у якому перебуває людина, від її волі, на об'активності природніх процесів. Офіційно-діловий та науковий стилі використовують речення з дієсловами в безособовій формі та з конструкціями на  -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось  заходів чи подій у момент мовлення. Широко вживані безособові конструкції і у фольклорі: Наорано, насіяно, та нікому жати. Вельми доречні безособові конструкції в описах природи та переживань людини, коли вона залишається віч-на-віч із природою. За допомогою таких речень відтворюється напружений  душевний стан персонажа чи автора.

 

Зіставте стилістичну функцію означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових  та безособових речень. Зробіть висновок про роль односкладних речень у мовленні, узагальнивши матеріал, поданий в опрацьованому тексті

 

Порівняйте числівникові форми називання часу. Чим вони різняться?

Десята година тридцять хвилин. - Пів на одинадцяту.

Восьма година двадцять п'ять хвилин. - Двадцять п'ять хвилин на дев'яту.

Шоста година сорок п'ять хвилин. - За п*ятнадцять сьома.

 

Розкажіть про особливості вживання числівників на позначення завершеної години в офіційно-діловій сфері та художньому і розмовному мовленні

 

Рекомендована література для опрацювання:

1. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо/Уклад. Я.Б.Тимошенко. - К.: Либідь, 1991. -С. 149-150.

2. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови: Навч. посібник. - К.: ВЦ «Академія», 2007. - С. 112-113.