Отримання знань

Упорядники Дмухайло Інга Юріївна, Хмелевський Вячеслав Миколайович, вчителі НВК: школи-колежу № 29 м. Вінниці

Надання до лікарської  допомоги при травмах, що виникають під час занять баскетболом

Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя потерпілому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.

Перша медична допомога - це тимчасова зупинка кровотечі накладання стерильної пов'язки на рану, штучне дихання, непрямий масаж серця, уведення заспокійливих ліків, накладання шини, транспортна мобілізація тощо.

Надання першої медичної допомоги якомога швидше має вирішальне значення для врятування життя і подальшого перебігу  ураження. Для першої медичної допомоги використовують табельні і підручні засоби. До табельних засобів належать: перев'язувальні матеріали, кровоспинні джгути, спеціальні шини для іммобілізації, а також деякі медикаменти: розчин йоду спиртовий 5-процентний, спиртовий розчин зелені брильянтової, нашатирний спирт, аптечка індивідуальна (АІ-2). Як підручні засоби можуть використовуватись: при накладанні пов'язок – чисте простирадло, сорочка, тканина (краще не кольорова); для зупинки кровотечі (замість джгута) –  ремінь, пасок, скручена у джгут тканина; при переломах (замість шин) – смужки твердого картону або фанери, дошки, палиці тощо.

Будь-яка навіть невеличка рана становить загрозу для життя потерпілого, оскільки вона може бути джерелом зараження різними мікробами або причиною сильної кровотечі. Основний засіб профілактики цих ускладнень при наданні першої медичної допомоги-якнайшвидше накладання на рану стерильної  пов'язки.

Надання допомоги при переломі насамперед передбачає зупинку артеріальної кровотечі, попередження травматичного шоку, накладання стерильної пов'язки на рану, проведення іммобілізації табельними чи підручними засобами.

Іммобілізація – це забезпечення нерухомості кісток у місці перелому; вона зменшує біль, що дає змогу уникнути травматичного шоку. Нерухомість у місці перелому досягається накладанням спеціальних шин або підручних засобів і фіксацією двох найближчих суглобів (вище і нижче місця перелому). Така іммобілізація називається транспортною.

Підручними засобами іммобілізації можуть служити смужки фанери, палиці, тонкі дошки, різноманітні побутові предмети, за допомогою яких можна забезпечити нерухомість у місці перелому.            

При переломах ключиці на зону надпліч накладають два ватно-марлевих кільця і зв'язують їх на спині. Руку підвішують на косинці.

При переломі кісток передпліччя, руку потрібно обережно зігнути в ліктьовому суглобі під прямим кутом, повернути долонею до грудей і в такому положенні зафіксувати шиною або підручними засобами. Шину накладають від основи пальців до верхньої третини плеча. При цьому досягається нерухомість у променево-зап'ястковому і ліктьовому суглобах. Руку підвішують на коси.   

Переломи  стегнової  кістки особливо  відкриті – дуже важка  травма, що часто  супроводжується кровотечею і  шоком. Підручні  засоби (наприклад, дошки) при  іммобілізації  стегна  накладають на  його  бічні поверхні (одну на внутрішню, другу – на зовнішню) і фіксують до кінцівки і тулуба широким бинтом, поясним ременем, рушником. На кісткові виступи гомілковостопного і колінного суглобу, а також у пахову впадину і в пах підкладають вагу.

Реанімування. При раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання наступає стан клінічної смерті. Якщо відразу ж розпочати непрямий масаж серця і штучне дихання (штучну вентиляцію легень), то є шанс урятувати потерпілого. Штучну вентиляцію  легень виконують різними способами; з них найрозповсюдженіший  – «з рота в рот» .

Перш ніж розпочати штучне дихання, потрібно покласти потерпілого на спину і переконатися, що його повітропроникні шляхи  вільні для проходження повітря. З цією метою його голову максимально відхиляють назад.

Якщо щелепи стиснуті, то треба висунути нижню щелепу вперед і натискаючи на підборіддя, розкрити рот, потім серветкою очистити ротову порожнину від слини та блювотної маси і розпочати штучне дихання: накласти на відкритий рот потерпілого розкриту серветку (носову хустинку), затиснути йому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притулити свої губи до губ потерпілого (для геометричності) і з силою видихнути повітря йому в рот.

Вдувати треба таку кількість повітря, щоб воно щоразу якомога повніше розправляло легені потерпілого (це можна побачити, стежачи за рухом грудної клітки). При пораненні (ушкодженні) нижньої щелепи штучне дихання можна здійснити іншим способом: вдувати повітря через ніс потерпілого (рот має бути закритим). Повітря вдувають ритмічно 16-18 разів за 1 хв. до поновлення природного дихання або до встановлення цілком певних ознак смерті.

При раптовому припиненні серцевої діяльності, ознаками якого є відсутність пульсу, серцебиття і реакції зіниць на світло (зіниці широко розкриті), негайно розпочинають непрямий масаж серця: потерпілого кладуть на спину на тверду, жорстку поверхню. Стають з лівого боку від нього і кладуть свої долоні одну на одну на ділянку нижньої третини грудної клітки потерпілого. Енергійними ритмічними поштовхами (50-60 разів за 1 хв.) натискають на груди, після кожного поштовху відпускаючи руки, щоб дати можливість випростатися грудній клітці. Передня стінка грудної клітки повинна зміщуватися на глибину не менше ніж 3-4 см.

Непрямий масаж серця виконується в поєднанні зі штучним диханням. У цьому випадку допомогу потерпілому надають двоє або троє. Перший  робить  непрямий масаж , другий – штучне  дихання„ з рота  в рот”, а третій стоїть  справа від  потерпілого, підтримує голову  і має бути  готовим  замінити будь-кого з тих, хто  надає допомогу, щоб  штучне дихання і непрямий  масаж  серця здійснювати  безперервно. Під час  вдування  повітря натискати на  грудну  клітку не  можна , це  потрібно робити  перемінно: 4-5 натискань на  грудну клітку (на видиху ), потім  одне вдування  повітря  в  легені (вдих). Штучне дихання у  поєднанні з  непрямим  масажем  серця є  найпростішим  способом реанімації (оживлення) людини, котра  перебуває у  стані  клінічної  смерті. Коли потерпілі  літні  люди, слід  пам'ятати, що кістки  в  такому віці  крихкі , тому рухи повинні   бути не  дуже  енергійними. Здійснюючи непрямий масаж  маленьким  дітям, на  грудну  клітку натискають  пальцем.

Якщо припинення дихання і серцевої діяльності  сталося внаслідок ураження електричним струмом, то  спочатку потерпілого  звільняють від  дії  струму, від  тісного  одягу, а потім негайно починають реанімацію.

Після поновлення серцевої  діяльності і  дихання  потерпілого  зігрівають, на  рани й опіки накладають стерильні пов'язки.

Розрізняють такі способи перенесення:

Заняття фізичною культурою сприяють різноманітному позитивному впливу на організм дітей, істотно підвищують фізичну працездатність. Останнім часом, на жаль, суттєво збільшилася кількість випадків травматизму на уроках фізичної культури. Багаторічний досвід нашої роботи свідчить, що використання засобів профілактики, раціональна побудова занять і правильне дозування навантаження дають змогу звести до мінімуму ці негативні явища й тим самим істотно підвищити оздоровчий ефект занять.