Отримання знань

Визвольний рух у Нідерландах

1. Розвиток господарства. У нижній течії річок Шельда, Маас і Рейн знаходилася країна, яку в середні віки називали Нідерландами (що означає "низові землі"). У середині XVI ст. ця маленька країна була найгустіше заселена в Європі. У ній жило 3 млн. чоловік, налічувалося близько 300 міст і 6500 сіл. Працьовите населення Нідерландів протягом століть відвойовувало в моря землі, осушувало їх і огород жувало греблями.
Географічне положення Нідерландів було дуже вигідним: по річках вони підтри мували торгівлю з Францією і Німеччиною, по морю - з Англією і скандинавськими країнами. Тут, в області Фландрія, рано виникли багаті міста з розвинутим ремеслом. З англійської вовни ремісники виробляли тонкі тканини. Після геогра фічних відкриттів морська торгівля ще більше пожвавилася.
Нідерланди стали однією з найпередовіших і найбагатших країн Європи. У містах і селах виникали мануфактури, на яких виробляли сукно, килими, парусину, корабельне оснащення. У великих майстернях відливали гармати, на верфях будували швидкохідні кораблі.
У рибальстві, мореплавстві та сільському господарстві широко застосовувалася наймана праця. Скуповуючи землі збіднілих дворян і селян, буржуа заводили на них фермерські господарства.
Нідерланди були найціннішим володінням Іспанії. Вони складалися із 17 невеликих провінцій, а давали королівській скарбниці у чотири рази більше прибутків, ніж уся Америка. До пори, до часу життя в імперії було вигідним: Карл V був родом з міста Гент і сприяв своїй "малій батьківщині". Вовна з Іспанії не обкладалася митом, тому вироблені з неї тканини були дешевими. Та й по всій неозорій імперії нідерландські купці були "своїми" і мали привілеї. Але війни Іспанії коштували Нідерландам надто дорого. Іспанський король збирав надмірно високі податки. З території цієї країни він вів воєнні дії проти Франції і протестантських князів Німеччини. Сильного удару фінансам завдало проголошення банкротства іспанського короля - адже антверпенські банкіри давали кредити, а король їх не повернув.
Ворожнеча Іспанії з Англією утруднювала закупівлю англійської вовни. А в кінці 1550-х розпочалася економічна криза. Багато власників мануфактур мусили скорочувати випуск тканин. Тисячі людей залишилися без роботи, були приречені на голод і злидні.
Серед буржуазії і народних мас поширювалася кальвіністська віра. Навіть багато дворян були невдоволені. Дворяни-протестанти об'єдналися в союз і, виклавши свої вимоги, вручили їх намісникові. Очолювали їх граф Егмонт, граф Горн і принц Вільгельм Оранський. Якось на прийомі в королівському палаці, звернув ши увагу на скромний одяг дворян-протестантів, один вельможа з презирством обізвав їх гезами (що означає "злидарі"). 

2. Альба в Нідерландах. У 1566 р. спалахнуло народне повстання, почались погроми церков, нищення ікон, святинь. Вся ненависть повсталих була спрямована проти опори іспанського панування - католицької церкви.
Нідерландські дворяни злякалися грізного виступу народних мас і їхнього заклику: "Крові попів і майна багатіїв!". Дворяни допомогли іспанцям придушити повстання.
Філіп ІІ послав у Нідерланди добірне військо на чолі з досвідченим полководцем герцогом Альбою. Чванливий і впертий, він не відав жалю і вагань у боротьбі з ворогами іспанського короля і католицької церкви. Сокиру ката і вогнище інквізиції Альба вважав найнадійнішими засобами управління країною.
Прибувши до Нідерландів, Альба розмістив війська в усіх великих містах. Він казав: "Кожного треба примусити жити у постійному страху, що дах може обвалитися на його голову". Для розправи з невдоволеними було створено "Раду у справах про безчинства". Народ назвав її "кривавою радою". На міських майданах з'явилися цілі ліси списів з настромленими на них головами страчених. На вогнищах спалювали єретиків десятками. Страчували не лише бідних, а й багатих купців і навіть декого із знатних вельмож, зокрема відтяли голови Горну і Егмонту. Майно страчених потрапляло до королівської скарбниці. Альба запровадив у Нідерландах такі високі податки на торгівлю, що торгувати стало невигідно. Купці закривали свої крамниці, ремісники – майстерні. Надходжень у казну було мало і Альба змушений був звернутись до короля по гроші. Замість прибутків Філіп отримав збитки.
Жорстокість іспанців не зламала волю народу до боротьби. Селяни, ремісники і робітники ішли в ліси і там створювали партизанські загони. Партизанів називали лісовими гезами. Гези нападали на іспанських солдатів, знищували жорстоких суддів, захоплювали валки зі зброєю, тероризуючи католиків.
На півночі матроси і рибалки виходили в море на своїх легких вітрильниках, сміливо атакували і топили іспанські кораблі. Це були морські гези. Удень і вночі борознили вони море, шукаючи ворога; багато кораблів зі зброєю і грошима для армії Альби стали їхньою здобиччю. Кораблі гезів переховувались у портах Англії, яка допомагала противникам Іспанії.

3. Перемога буржуазної революції на півночі Нідерландів. Англійська королева, побоюючись іспанців відмовила гезам у базах, хоч і допомагала матеріально. Морські гези у 1572 р., сміливим ударом взяли порт Брілле. Захоплення Брілле стало сигналом до повстання на півпочі країни. Його очолила буржуазія; вона захопила владу на півночі країни і проголосила правителем північних провінцій герцога Вільгельма Оранського. Честолюбний та обачливий, він вміло приховував свої задуми, за що дістав від сучасників прізвисько Мовчазний. Вільгельм сподівався перемогти іспанців з допомогою найнятих німецьких солдатів, однак вони воювали погано, зате нещадно грабували населення. Оранський на чолі найманих загонів не раз зазнавав поразки від іспанців.
Альба кинув війська на придушення повстання. Іспанці захопили кілька міст і винищили усіх мешканців. Та народ чинив запеклий опір загарбникам. Король зрозумів, що політика Альби провалилась і відкликав його до Мадриду. Іспанське військо оточило м. Лейден.
На захист рідного міста стали всі його мешканці. Поки чоловіки воювали, жінки і діти будували нові укріплення. Лейденці стійко відбивали атаки ворога і здійсню вали сміливі вилазки. Невдовзі в обложеному місті вичерпалися запаси продуктів і почався голод. Тоді керівники повсталих прийняли рішення: "Краще потопити землю, ніж втратити її". Морські тези зруйнували греблю на березі моря. У паніці перед морем, що насувалося, іспанці втекли. Морські тези увійшли в Лейден, і їх радісно зустрічали змучені захисники міста.
Філіп II не йшов на поступки і продовжував війну. Іспанські солдати, які давно не одержували платні, у 1576 р. самовільно рушили на південь і розгромили Антверпен.
Звірства іспанців у Антверпені викликали обурення на півдні країни. Мешканці південних провінцій узялися за зброю. Налякані революцією, нідерландські дворяни допомогли іспанцям придушити повстання на півдні. Визнавши Філіпа II "законним государем", вони уклали з ним угоду. Філіпу ІІ вдалося утримати Південні Нідерланди під своєю владою.

4. Утворення Голландської республіки. У 1579 р. в місті Утрехті сім північних провінцій Нідерландів уклали між собою союз для боротьби з Іспанією. Вони зобов'язались згуртуватися навіки і, не шкодуючи сил, боротися проти Іспанії. Утворилась держава "Об'єднані провінції Нідерландів" або Голландія. Штатгальтером (намісником Голландії) став Вільгельм Оранський. Однак невдовзі його застрелив підісланий іспанцями убивця. В 1585 р. було обрано сина Оранського - Моріца. Це був талановитий полководець і військовий реформатор. Під його проводом голландці не раз громили іспанські війська. В 1609 р. Іспанія визнала незалежність Голландії.

5. Наслідки і значення буржуазної революції. Після звільнення країни від іспанського гніту господарство Голландії успішно розвивалося. Багатії відкривали нові мануфактури. На верфях будували великі морські кораблі. Багато галузей обслуговували кораблебудування. Джерелом енергії на мануфактурах були вітряки. Нідерланди неможливо уявити без них. Вітрова енергія приводила в рух механізми, подрібнювала папір та руду. Тільки верфі обслуговувало одна тисяча млинів з 15 тисячами робітників. Буржуазія швидко багатіла. Приплив біженців з півдня, де панували іспанці, спряв піднесенню господарства.
Феодальні порядки були знищені. Землі монастирів, прибічників іспанців і маєтки короля було розпродано. Буржуазна революція розчистила шлях для розвитку капіталізму.
Голландія торгувала майже з усіма країнами Європи і перевозила на своїх кораблях товари різних країн. Її торговий флот був більший, ніж флоти інших європейських країн, разом узяті. Кораблі з усіх кінців світу сходились у порт Амстердам, що став центром світової торгівлі замість Антверпена.
Голландія захопила багато колоній. Голландці витіснили з Індонезії португальців, і їм стали належати райони, де вирощували прянощі. Вони почали торгувати з Китаєм і Японією, їхні поселення з'явилися у Північній Америці і на півдні Африки. І все ж головним здобутком республіки стала свобода. Віротерпимість стала обовязковою. У Голландію потяглися вигнанці з інших країн: французькі гугеноти, євреї з Португалії. Протягом двох століть лише у Голландії була відсутня цензура і друкувалися заборонені книги.