Отримання знань
дистанційна підтримка освіти школярів
Росія у XVIII ст.
1. Реформи Петра І. Країна була поділена на губернії. Губернатори мали військову та цивільну владу. У 1711 р. під час Прутського походу Петро підписав указ про створення верховного розпорядчого органу - Сенату. Замість приказів були створені колегії, а для управління містами - головний магістрат.
У 1722 р. був введений "Табель про ранги". У ньому було визначено 14 рангів - щаблів проходження служби. 
Почавши з 14-го рангу колезького регістратора цивільної служби або прапорщика військової, можна було дослужитись до першого (фельдмаршала або канцлера). Всі, хто досягав восьмого рангу ставали потомственими дворянами. Щоб примусити дворян служити, цар наказав передавати маєток тільки старшому синові. Цей же указ урівняв помістя і вотчини. Служба дворян була дожиттєвою. Як служити, подавав приклад сам Петро. Почав він службу бомбардиром, а чергове звання отримував за конкретні успіхи (перед Гангутом Сенат відмовив йому у присвоєнні звання віце-адмірала, мотивуючи це недостатністю здобутків).
Була створена регулярна армія і військово-морський флот. Для забезпечення обмундируванням, спорудженням кораблів, будуються державні мануфактури. Для робота на них через недостачу вільних робочих рук залучаються кріпосні селяни. Цілі села прикріплюються до мануфактур.
Після смерті патріарха Петро заборонив обирати наступника. У 1721 р. для управління церквою був створений Синод на чолі з обер-прокурором. Церква стала частиною державного апарату.
Економічному розвиткові сприяв вихід Росії до Балтійського моря. Через Балтійські порти Росія вивозить не тільки сільськогосподарську продукцію, але й чавун. У торгівлі панувала політика меркантилізму тобто вивіз товарів повинен був переважати ввіз. Це вело до зростання кількості золота в країні, сприяло власному виробництву, але відсутність конкуренції негативно позначалася на якості виробництва.
Відбулись разючі зміни в побуті і культурі. Прибувши з великого посольства, Петро в цей же день наказав оббрити бороди боярам, що прийшли до царя. Примусово вводився європейський одяг та звичаї. Дворяни обов'язково повинні були відвідувати асамблеї - святкові прийоми. Правилам поведінки молодь навчала книга "Юності чесне зерцало". Для підготовки спеціалістів з'явились Навігацька школа, Артилерійське і Медичне училища. Зберігалась практика відправки дворян за кордон в науку. Дворянам навіть заборонялось одружуватись, поки не освоять "цифр і частини геометрії".
З 1702 р. виходить перша друкована газета "Відомості". З 1700 р. Росія перейшла на юліанський календар – роки починають рахувати не від “створення світу”, а від “народження Христа”. Петро, з його цікавістю до всього незвичного, привіз з Голландії анатомічну колекцію. Вона стала основою Кунсткамери - першого музею. Вже після смерті Петра в Петербурзі відкрилась Академія наук (1725р.).
Катерина І | 2. Російська імперія за наступників Петра. Після перемоги над Швецією Петро І прийняв титул імператора з правом назначати собі наступника. Після його смерті у 1725 р. постало питання престолонаслідування. Син Олексій був за наказом батька страчений. Залишився його син Петро II. Була ще дочка Єлизавета, але перевага була за внуком. За нього виступало родовите дворянство. Меншиков та інші висуванці Петра підтримували другу дружину Петра - Катерину І (дочку селянина Марту Скавронську). Вирішила все гвардія, яка підтримувала Катерину. Після смерті Катерини І (1727 р.) відбулось падіння Меншикова. Світліший князь втратив все майно, і разом з родиною був відправлений у заслання, де й помер. Напередодні весілля помирає Петро II. Вельможі запрошують на престол племінницю Петра І Анну Іванівну (1730 - 1740). Нова імператриця підписала спеціально складені "Кондиції" (умови), які перетворювали Росію на конституційну монархію. Але після вступу на престол, опираючись на дворянство, Анна Іванівна розірвала "Кондиції" і відновила самодержавство. При ній великий вплив на державні справи мали іноземці. За ім'ям фаворита цей період названий біронівщиною. Після смерті Анни імператором проголошено малолітнього Івана Антоновича, а регентом при ньому - Бірона. |  Анна Іванівн |
Про свої права на престол заявила Єлизавета Петрівна (1709 - 1761). Вночі 25 листопада вона з'явилась в казармі Преображенського полку і закликала послужити їй так, як солдати служили батькові. В Зимовий палац гвардійці внесли її на руках. Арешт правителів пройшов без опору. За часів правління Єлизавети Росія продовжувала вести активну зовнішню політику. У 1756 р. Росія вступила у Семилітню війну
на боці Австрії і Франції проти Англії і Прусії. Перший бій біля Гросс-Єгерсдорфа росіяни виграли, хоч втратили вдвічі більше солдат, ніж противник. В 1758 р, відбулась битва біля Цорндорфа. Вона завершилась нібито внічию. Влітку 1759 р. об'єднану австрійсько-російську армію атакував сам Фрідріх II біля Кунерсдорфа. Прусаки зайшли з тилу і зім'яли лівий фланг російської армії. Головнокомандуючий росіян Салтиков розвернув армію і відбив усі атаки пруських військ. Через деякий час росіяни перейшли у наступ і вщент розгромили ворога. Фрідріх II був у паніці. "Я вважаю все втраченим" - написав він. Російський корпус Чернишова захопив Берлін. Румянцев оволодів фортецею Кольберг на узбережжі Балтійського моря. Фрідріх II був ладен поступитись будь-якими територіями, але трапилось непередбачене: у грудні 1761 р. померла Єлизавета і престол перейшов до фанатичного прихильника Прусії - Петра III. Він не лише віддав всі захоплені землі, але й вступив в союз з Фрідріхом II. Лише усунення Петра ІІІ від влади перешкодило вступу Роси у війну на боці тільки що розбитого ворога.Петро III (онук Петра І і одночасно Карла XII) царствував 186 днів і був скинутий своєю дружиною Катериною II (німецька принцеса Софія Августа Фредеріка Анхальт-Цербстська ).
Росія зробила крок уперед у розвитку культури, освіти, промисловості. Але усі зміни здійснювались на кріпосницькій основі і були спрямовані на зміцнення феодально – абсолютистського ладу.
Після смерті Петра настав час двірцевих переворотів. Вирішальну роль у них відігравала гвардія. Перевороти не зачіпали основ існуючого ладу.