Отримання знань
дистанційна підтримка освіти школярів
Епоха Катерини ІІ
1. Соціально-економічний розвиток Російської імперії в другій половині XVIII ст. Територія Російської імперії значно розширилась. За 1747 - 1796 рр. чисельність населення зросла з 18 до 36 млн. Якщо на кінець правління Петра І було 336 міст, то на початок XIX - 634. І все ж країна залишалась аграрною - у містах проживало лише 4,1 % населення. Поміщикам належало 54% селян. Інші були державними та монастирськими.
Сільське господарство розвивалось в основному за рахунок приєднання нових земель на півдні. Для освоєння їх всім бажаючим (крім кріпосних) видавалося 60 десятин. Це привабило багато іноземців з Німеччини, Сербії, Болгарії. Причорномор'я швидко ставало житницею Росії. Поміщицьке господарство втягувалось у ринкові відносини - зростала панщина у чорноземній смузі та оброк у нечорноземній.
Уряд заборонив не дворянам купувати селян для роботи на мануфактурах. Були й нові риси у виробництві. Власники нових мануфактур (ткацьких) повинні були наймати робітників і через кілька десятиліть мануфактури кріпосницькі не витримали конкуренції і занепали.
Крім сільськогосподарської продукції. Росія починає експортувати промислову. Парусину і залізо з радістю купували у Європі. На багато видів імпортних товарів існували величезні мита, які захищали вітчизняного виробника (митний збір на папір складав 200 %).
Численні війни, що їх вела Росія у XVIII ст. вимагали величезних коштів. Довелось урядові позичати гроші за кордоном. З часів Катерини II починається випуск паперових грошей. Спочатку планували випустити асигнацій на 1 млн. руб, а випустили на 157 млн. Вартість паперових грошей упала до 70 коп. Фінанси імперії були у поганому стані.
2. Внутрішня політика. Катерина II недарма увійшла у історію з епітетом Велика: німецька принцеса на російському престолі освоїла російську мову, невпинно вивчала історію, культуру, традиції нової батьківщини. Маючи неабиякі здібності, волю і талант політика, зуміла наблизити до себе і забезпечити діяльність на користь держави братів Орлових,Потьомкіна, Воронцова, Безбородько, Румянцева, Суворова, Ушакова. Вона була прихильницею "освіченого абсолютизму", листувалась з французькими просвітителями, навіть готувала "Уложеніє про звільнення селян", але більшість дворян виступили проти, а йти наперекір класу, який посадив її на престол, цариця боялась.

Після придушення селянської війни уряд проводить губернську реформу (1775 р.) і приймає "Жалувану грамоту" дворянству і містам (1785 р.). Поділ на губернії (їх було 50) укріпив місцеву бюрократію, яка показала свою неефективність у придушенні повстання. "Грамота" остаточно оформила станові привілеї дворянства.
3. Основні напрямки і мета зовнішньої політики.У зовнішній політиці Катерина ІІ та її оточення ставило два завдання: добитись виходу до Чорного моря і поширити владу Росії на землі з православним населенням.


Катерина разом з Австрією та Прусією взяла участь у трьох поділах Польщі (1772, 1793 та 1795 рр.). До Росії відійшли території Білорусії, Литви та України. Звільнивши українців від релігійного гніту, Росія поширила в той же час кріпосницькі порядки, а також знищила існуючий в Польщі міські вільності.
Під час російсько-турецької війни шведський король Густав III вирішив повернути втрачені Швецією землі. Розпочалась російсько-шведська війна (1780 -1790). Закінчилась вона підписанням договору, що підтвердив завоювання Росії.
Посилились позиції Росії і на Кавказі. У 1783 р. був підписаний Георгіївський трактат про перехід Грузії під протекторат Росії.
За часи правління Катерини II Росія добилась вражаючих зовнішньополітичних успіхів які були оплачені кров'ю тисяч людей і величезними витратами матеріальних ресурсів.
Загалом Росія у XVIII ст. значно розширила свою територію, отримала виходи до морів, вийшла на міжнародну арену. Росія зробила крок уперед у розвитку культури, освіти, промисловості. Але усі зміни здійснювались на кріпосницькій основі і були спрямовані на зміцнення феодально – абсолютистського ладу.
Після смерті Петра настав час двірцевих переворотів. Вирішальну роль у них відігравала гвардія. Перевороти не зачіпали основ існуючого ладу. Це був період розширення прав дворянства і посилення кріпацтва. У відповідь на зростання гніту вибухнула селянська війна під проводом Омеляна Пугачова.
А) Катерина ІІ Олексіївна;
Б) Петро Олексійович;
В) Єлизавета Петрівна;
Г) Анна Іоанівна.