Отримання знань

дистанційна підтримка освіти школярів


Епоха Катерини ІІ

1. Соціально-економічний розвиток Російської імперії в другій половині XVIII ст. Територія Російської імперії значно розширилась. За 1747 - 1796 рр. чисельність населення зросла з 18 до 36 млн. Якщо на кінець правління Петра І було 336 міст, то на початок XIX - 634. І все ж країна залишалась аграрною - у містах проживало лише 4,1 % населення. Поміщикам належало 54% селян. Інші були державними та монастирськими.
Сільське господарство розвивалось в основному за рахунок приєднання нових земель на півдні. Для освоєння їх всім бажаючим (крім кріпосних) видавалося 60 десятин. Це привабило багато іноземців з Німеччини, Сербії,
Болгарії. Причорномор'я швидко ставало житницею Росії. Поміщицьке господарство втягувалось у ринкові відносини - зростала панщина у чорноземній смузі та оброк у нечорноземній.
Уряд заборонив не дворянам купувати селян для роботи на мануфактурах. Були й нові риси у виробництві. Власники нових мануфактур (ткацьких) повинні були наймати робітників і через кілька десятиліть мануфактури кріпосницькі не витримали конкуренції і занепали.
Крім сільськогосподарської продукції. Росія починає експортувати промислову. Парусину і залізо з радістю купували у Європі. На багато видів імпортних товарів існували величезні мита, які захищали вітчизняного виробника (митний збір на папір складав 200 %).
Численні війни, що їх вела Росія у XVIII ст. вимагали величезних коштів. Довелось урядові позичати гроші за кордоном. З часів Катерини II починається випуск паперових грошей. Спочатку планували випустити асигнацій на 1 млн. руб, а випустили на 157 млн. Вартість паперових грошей упала до 70 коп. Фінанси імперії були у поганому стані.

 

2. Внутрішня політика. Катерина II недарма увійшла у історію з епітетом Велика: німецька принцеса на російському престолі освоїла російську мову, невпинно вивчала історію, культуру, традиції нової батьківщини. Маючи неабиякі здібності, волю і талант політика, зуміла наблизити до себе і забезпечити діяльність на користь держави братів Орлових,Потьомкіна, Воронцова, Безбородько, Румянцева, Суворова, Ушакова. Вона була прихильницею "освіченого абсолютизму", листувалась з французькими просвітителями, навіть готувала "Уложеніє про звільнення селян", але більшість дворян виступили проти, а йти наперекір класу, який посадив її на престол, цариця боялась.

Постійне посилення кріпосної залежності і зростання податків визвали чимало повстань і селянську війну під проводом Омеляна Пугачева (1773 -1775). Пугачов видавав себе за імператора Петра III. Його підтримали козаки та племена Поволжя. Але основну силу його війська складали кріпосні селяни. В кінці кінців Пугачов був розбитий і виданий царському урядові. 10 січня 1775 р. його і чотирьох сподвижників стратили на Болотній площі у Москві.
Після придушення селянської війни уряд проводить губернську реформу (1775 р.) і приймає "Жалувану грамоту" дворянству і містам (1785 р.). Поділ на губернії (їх було 50) укріпив місцеву бюрократію, яка показала свою неефективність у придушенні повстання. "Грамота" остаточно оформила станові привілеї дворянства.

 

3. Основні напрямки і мета зовнішньої політики.У зовнішній політиці Катерина ІІ та її оточення ставило два завдання: добитись виходу до Чорного моря і поширити владу Росії на землі з православним населенням.

Відбулось дві російсько-турецьких війни (1768 - 1774 і 1787 - 1791). В першій прославився П. О. Румянцев, розгромивши турецькі війська біля р. Ларга, озера Кагул та адмірал Спірідов, що у Чесменській бухті спалив весь турецький флот. За Кючук-Кайнарджийським договором Росія отримала землі між Дніпром і Бугом. Крим став незалежним (приєднаний до Росії у 1783 р.). У другій війні вкрив себе славою О. В. Суворов. Він переміг турок біля Кінбурна, річки Римник і штурмом взяв могутню фортецю Ізмаїл. Флотоводець Ф. Ушаков переміг у битвах біля о. Тендра і м. Каліакрія. Ясський договір закріпив за Росією землі до Дністра.
Катерина разом з Австрією та Прусією взяла участь у трьох поділах Польщі (1772, 1793 та 1795 рр.). До Росії відійшли території Білорусії, Литви та України. Звільнивши українців від релігійного гніту, Росія поширила в той же час кріпосницькі порядки, а також знищила існуючий в Польщі міські вільності.
Під час російсько-турецької війни шведський король Густав III вирішив повернути втрачені Швецією землі. Розпочалась російсько-шведська війна (1780 -1790). Закінчилась вона підписанням договору, що підтвердив завоювання Росії.
Посилились позиції Росії і на Кавказі. У 1783 р. був підписаний Георгіївський трактат про перехід Грузії під протекторат Росії.

 

 

 

За часи правління Катерини II Росія добилась вражаючих зовнішньополітичних успіхів які були оплачені кров'ю тисяч людей і величезними витратами матеріальних ресурсів.

Загалом Росія у XVIII ст. значно розширила свою територію, отримала виходи до морів, вийшла на міжнародну арену. Росія зробила крок уперед у розвитку культури, освіти, промисловості. Але усі зміни здійснювались на кріпосницькій основі і були спрямовані на зміцнення феодально – абсолютистського ладу.
Після смерті Петра настав час двірцевих переворотів. Вирішальну роль у них відігравала гвардія. Перевороти не зачіпали основ існуючого ладу. Це був період розширення прав дворянства і посилення кріпацтва. У відповідь на зростання гніту вибухнула селянська війна під проводом Омеляна Пугачова.

Наслідком палацевих переворотів середини XVIII ст. було:
обмеження царського самодержавства;
заснування органів дворянського представництва;
посилення політичної ролі гвардії;
введення порядку обрання спадкоємця престола дворянскою верхівкою.
Стан економіки Росії в другій половині XVIII ст. можна охарактеризувати як:
розквіт феодально-кріпосницької системи;
початок розкладу феодально- кріпосницької системи;
становлення феодально- кріпосницької системи;
утвердження основ індустріального суспільства.
Політика освіченого абсолютизму Катерини II передбачала:
відміну станових привілеів;
обмеження царського самодержавства;
розробку нового збірника законів;
підкорення церкви державі.
В поділах Польщі Росія брала участь разом з:
Англією;
Пруссією;
Францією;
Швецією.
Закріплення за дворянством його привілейованого становища в суспільстві відбулося в роки правління:
Петра І;
Єлизавети Петрівни;
Петра III;
Катерини II.
До внутрішньої політики Катерини II не стосується:
заснування Вільного економічного товариства;
скликання Уложенної коміссії;
заснування Сенату;
губернську реформу.
Золотим віком російського дворянства називали царствування:
Петра I;
Анни Іванівни;
Катерини II;
Катерини I.
Привілейованим станом в Росії, основою економічного панування якого була власність на землю, — це:
дворяни;
духовенство;
козаки;
міщани.
Відмітьте полководців і флотоводців, учасників російсько-турецьких війн 1768 –1791 рр. (чотири правильних відповіді):
П. Румянцев;
О. Грейг;
О. Меншиков;
О. Суворов;
Б. Шеїн;
Х. Мініх;
Ф. Ушаков;
Ф. Апраксін;
В. Голіцин.
Встановіть послідовність царювань:

А) Катерина ІІ Олексіївна;
Б) Петро Олексійович;
В) Єлизавета Петрівна;
Г) Анна Іоанівна.

АБВГ
АГВБ
БВАГ
БГВА

В системі: гості - (1); користувачі - (0)