Отримання знань

 Оксиген.Поширеність Оксигену та кисню в природі.Кисень,склад його молекули, фізичні властивості кисню.

Опрацювавши цю тему, Ви маєте:

• Називати склад молекули кисню
• Характеризувати прсту речовину кисень
• Описувати поширеність Оксигену у природі
• Будете знати історію відкриття кисню
• Описувати його фізичні властивості
  
• Оцінювати роль кисню для живих організмів

Поширення у природі

    Оксиген — найпоширеніший на Землі елемент, вміст його становить 47% за масою (здебільшого у формі оксидів), у повітрі (тропосфері) кисню (O₂) — 20,93% за об'ємом, або 23% за масою. До складу води входить 88,8 м.% . Він входить до складу більшості гірських порід, ґрунтів, а також клітин усіх рослинних і, тваринних організмів. Оксиген в цілому становить 30-85% маси тваринних і рослинних тканин. Він входить до складу білків, нуклеїнових кислот, жирів, вуглеводів тощо.У Всесвіті Оксиген третій за поширеністю хімічний елемент після Гідрогену й Гелію.

 Історія відкриття

     Історія відкриття Оксигену,  пов'язана з    вивченням, що продовжувалися кілька століть, атмосферного повітря. Про те, що повітря по своїй природі не є однією речовиною, а складається з суміші газів, один з яких підтримує горіння і дихання, а інший - ні, знав ще в VIII столітті китайський алхімік Мао Хоа, а пізніше в Європі - Леонардо Да Вінчі. У 1665 англійський натураліст Р. Гук писав, що повітря складається з газу, що міститься в селітрі, а також з неактивного газу, що складає велику частину повітря. Про те, що повітря містить елемент, що підтримує життя, у 18 столітті було відомо багатьом хімікам. Шведський аптекар і хімік Карл Шеєле почав вивчати склад повітря в 1768. Протягом  трьох років він розкладав нагріванням селітри (KNO₃, NaNO₃) і інші речовини й одержував "вогненне повітря", що підтримує подих і горіння. Але результати своїх дослідів Шеєле обнародував тільки в 1777 році в книзі "Хімічний трактат про повітря і вогонь". У 1774 англійський священик і натураліст Дж. Прістлі нагріванням "паленої ртуті" (оксиду ртуті Hg) одержав газ, що підтримує горіння. Будучи в Парижі, Прістлі, що не знав, що отриманий їм газ входить до складу повітря, повідомив про своє відкриття А. Лавуазьє й іншим ученим. До цього часу був відкритий і азот. У 1775 Лавуазьє прийшов до висновку, що звичайне повітря складається з двох газів - газу, необхідного для подиху і підтримуючого горіння, і газу "протилежного характеру" - азоту. Лавуазьє назвав підтримуючий горіння газ oxygene - "утворюючий кислоти" (від грецьк. oxys - кислий і gennao - народжую; звідси і російськаназва "кисень"), тому що він тоді вважав, що всі кислоти містять Оксиен. Давно уже відомо, що кислоти бувають і безкисневими, але назва, дана елементу Лавуазьє, залишилося незмінною. 
Протягом  майже півтора століть 1/16 частина маси атома Оксигену служила одиницею порівняння мас різних атомів між собою і використовувалася при чисельній характеристиці мас атомів різних елементів (так називана Оксигенова шкала атомних мас).

Склад молекули кисню. 

Фізичні властивості кисню

При нормальних умовах густина газу кисню 1,42897 кг/м3. Температура кипіння рідкого кисню (рідина має блакитний колір) -182,9°C. При температурах від -218,7°C до -229,4°C існує твердий кисень з кубічними ґратами (модифікація), при температурах від -229,4°C до -249,3°C - модифікація з гексагональними ґратами і при температурах нижче -249,3°C - кубічна -модифікація. При підвищеному тиску і низьких температурах отримані й інші модифікації твердого кисню. 
При 20°C розчинність газу O₂: 3 ,1 мл на 100 мл води, 22 мл на 100 мл етанолу, 23,1 мл на 100 мл ацетону. Існують органічні речовини в яких розчинність кисню значно вища. 

Перевірте свої знання