Отримання знань

Урок розробив : Косьяненко В.Є.  вч. ЗВ СЗШ №11 м. Вінниці

Основи цивільного захисту. Тема 2/4 

Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу

Біологічна зброя, заходи та засоби її використання

Серед засобів масового ураження одне з місць посідає біологічна (бактеріологічна) зброя. Її призначення полягає у масовому знищенні людей, свійських тварин, посівів, а також пошкодження деяких видів військових матеріалів і спорядження. Засобами доставки біологічної зброї у місця призначення є реактивна артилерія, бойові частини ракет, авіаційні бомби, касети, контейнери, розпилюватися з авіатехніки. Для диверсійної доставки використовуються портативні прилади (генератори аерозолів, пенали-розпилювачі і т. ін. ).

Основу біологічної зброї складають біологічні засоби - хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) та отрути (токсини), що виробляються деякими з них як продукти життєдіяльності.

Біологічні засоби поділяють за класами, до яких належать ті чи інші мікроорганізми. Так, виокремлюють бактерії. Вони представлені збудниками чуми, сибірської виразки, сапу, туляремії, холери, деякими іншими. Віруси представлені жовтою пропасницею, натуральною віспою, різними видами енцефаліту, пропасницею Денге і деякими іншими. Рикетсії представлені збудниками висипного тифу, плямистої пропасниці Скелястих гір та деякими іншими представниками. Грибки представлені збудником бластомікозу, кокцидіоідомікозу, гістоплазмозу. Для ураження свійських тварин можуть використовуватися збудники чуми великої рогатої худоби і свиней, деяких інших захворювань, небезпечних також і для людини (сибі­рська виразка, сап, меліоідоз). Ураження сільськогосподарських рослин може здійснюватися за допомогою збудника іржі злаків, картопляної гнилі, грибкового захворювання рису та інших рослин, а також комах-шкідників (колорадський жук, саранча, гессенська муха).

Характеристика осередку біологічного ураження

Осередком бактеріологічного ураження називається територія, на якій внаслідок застосування відповідної зброї виникли масові ураження людей, тварин, рослин.

Характеристика такого осередку здійснюється шляхом визначення, насамперед, виду бактеріологічного засобу, що був використаний для ураження. Також встановлюється кількість уражених і три­валість дії збудника хвороби. Одночасно здійснюються заходи, спрямовані на локалізацію (обмеження) дії збудників захворювань. З метою уникнення розповсюдження інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації осередків бактеріологічного ураження, видається відповідне розпорядження. Його здійснює начальник цивільної оборони області, а зміст розпорядження полягає у створенні в цій зоні карантину або обсервації.

Зона бактеріологічного зараження - це район місцевості або ділянка повітряного про­стору, що заражені збудниками хвороби у небезпечних для населення дозах.

Зону зараження характеризують види бактеріальних засобів, що використані для зараження, розміри території зараження, її розташування по відношенню до важливих об'єктів господарчої діяльності, а також час ураження, ступінь небезпеки для людей та зміни цього ступеня упродовж певного відрізку часу. Розміри зони зараження залежать від виду боєприпасів, способу використання бактеріальних засобів, метеорологічних умов, деяких інших факторів. Необхідність такого аналізу ситуації обумовлена низкою властивостей, що характеризують дію біологічної зброї. До таких властивостей належать:

• спроможність мікроорганізмів викликати масові інфекційні захворювання, навіть у випадку їх незначної кількості;
• спроможність більшості інфекційних збудників до швидкої передачі від хворої до здорової людини;
• значна тривалість дії (наприклад, спорові форми мікробів сибірської виразки зберігають уражаючі властивості декілька років);
• наявність прихованого (інкубаційного) періоду часу від моменту зараження людини до прояву захворювання;
• спроможність забрудненого повітря потрапляти у різні негерметичні приміщення і таким чином уражати людей і тварин;
• труднощі в діагностиці та довга тривалість процесу визначення класу мікробів у довкіллі (потрібні спеціальні лабораторні методи досліджень).

До зовнішніх ознак застосування бактеріологічної зброї належать:

• поява характерного газу (диму, туману), що розповсюджується за напрямком вітру, в місцях вибуху авіаційних бомб або інших боєприпасів;
• поява хмари, що швидко зникає або темної смуги за авіатехнікою;
• наявність маслянистих плям на ґрунті, деревах, траві або місцях вибуху боєприпасів; зів'янення рослинності чи зміна кольору листя.
• також можливими ознаками застосування бактеріологічної зброї є викидання з літаків бомб чи контейнерів і поява у місцях їх падіння гризунів, інших живих істот;
• у людей спостерігаються певні розлади у діяльності окремих органів і систем організму, а саме: органів дихання, зору (зниження або втрата зору), психічних процесів (відхилення від норми поведінки людей) і моторики (розлад рухових функцій).

Серед найбільш небезпечних збудників, що можуть бути використані для ураження є чума, натуральна віспа, холера, сибірська виразка; можуть використовуватися збудник туляремії, ботулізму, деяких інших небезпечних хвороб.