Отримання знань

Загальновійськова підготовка, Вогнева підготовка. Тема 4/1

Ручні осколкові гранати та поводження з ними. Призначення і бойові властивості гранат

Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили противника в ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах тощо).

Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні.

Будова ручної осколкової гранати РГД-5

Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 (мал. 1) складається з таких частин: корпус із трубкою для запалу, розривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин - верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої оболонки (її називають ковпа­ком) і вкладиша ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється трубка запалу, яка герметизує розривний заряд у корпусі. Щоб запо­бігти забрудненню трубки при зберіганні, в неї вгвинчу­ється пластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку вгвинчується запал. Нижня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки (її називають піддоном) і вкладиша піддона.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки, які вражають живу силу противника в радіусі до 25 м.

Мал. 1. Граната РГД-5
а - загальний вигляд; б - будова:
1 - корпус; 2 - запал; 3 - розривний заряд;
4 - ковпак; 5 - вкладиш ковпака; 6 - трубка запалу;
7 - манжета; 8 - піддон; 9 - вкладиш піддона

Будова ручної осколкової гранати Ф-1

Граната Ф-1 складається з корпусу, розривного заряду і запалу. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і поперечними борозенками, по яких він звичайно і розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні, транспортуванні і перенесенні гранати у корпус вгвинчується пластмасова пробка.

УЗРГМ - уніфікований запал ручної гранати модернізований (мал. 3) - призначається для вибуху розривно­го заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударного механізму і власне запалу.

Мал. 3. Запал гранати (УЗРГМ):
а - загальний вигляд; б - в розрізі:
1 - трубка ударного механізму;  2 - з'єднувальна втулка;
3 - напрямна шайба; 4 - бойова пружина;
5 - ударник; 6 - шайба ударника;
7 - спусковий важіль; 8 - запобіжна чека;
9 - втулка уповільнювача; 10- уповільнювач;
11 - капсульзапальник; 12 - капсуль-детонатор

Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він  складається з трубки ударного механізму, з'єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля і запобіжної чеки з кільцем.

Власне запал призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається із втулки-уповільнювача, капсуля-запальника, уповільнювача і капсуля-детонатора.

Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розбирати запали і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється.

Поводження з гранатами

Гранати переносять у гранатних сумках (мал. 4). Запали тримають окремо від гранат, при цьому кожний запал загортають у папір або клоччя. Гранати і запали потрібно періодич­но оглядати. На корпусі гранати, на трубках запалу і на самому запалі не повинно бути вм'ятин та іржі. Кінці запобіжної чеки мають бути розведені і без тріщин на загинах. Запалами, що мають тріщини і зелений наліт, корис­туватися не можна. Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені та забруднені гранати і запали треба протерти й висушити під наглядом командира. Не можна сушити гранати біля вогню.

Заряджати гранату (вставляти запал) дозволяється тільки перед її метанням.

!  Забороняється: розбирати бойові гранати й усувати в них несправності; переносити їх без сумок або за кільце запобіжної чеки; торкатися гранати, що не розірвалася після метання.

Мал. 4. Гранатна сумка на поясному ремені