---

Тут ви можете виконати завдання чи задати питання по змiсту цього уроку.

Ліна Соболєва (lina_soboleva) 2011-04-12 18:12:32 -Найперше, це спадковість, .( відсутність серйозних хвороб у найблищих родичів) це те, на що складно вплинути; -Здоровий спосіб життя; -Повноцінне харчування; -Відсутність шкідливих звичок; -Піклування про своє здоров’я; -Регулярне відвідування лікаря з профілактичною метою; -Сприятливі умови для вагітності, для народження здорової дитини; Що стосується жінки зокрема, то вона повинна бути фізично готова до вагітності, в різних державах по-різному, проте на сьогоднішній день лікарі сходяться на думці, що найкращий вік жінки для зачаття та народження дитини 22-24 роки. Здоров'я дитини значною мірою визначається умовами її розвитку в утробі матері, в періоді новонародженості, дитинстві та у підлітковому віці. Відповідно до стратегії охорони здоров'я ВООЗ, здоров'я та виживання дитини характеризується складним взаємним зв'язком із здоров'ям батьків, соціальним благополуччям сім'ї та послугами з репродуктивного здоров'я. Стан здоров'я вагітних жінок в Україні не може забезпечити очікувань народження здорового покоління: частота анемій серед вагітних, яка здебільшого залежить від соціально-економічного стану сімей, а саме від неправильного харчування, збільшилась майже в 2, 5 рази за останні роки і нею страждає більше половини вагітних. Втричі зросли хвороби сечостатевої системи, як наслідок низької репродуктивної культури та безвідповідальної статевої поведінки. Спостерігається збільшення поширеності хвороб системи кровообігу (в 1, 6 разів), значна частка яких успадкована з підліткового віку і пов'язана з нездоровим способом життя. Складна екологічна ситуація зумовлює зростання рівня захворюваності щитоподібної залози у вагітних жінок, яка за останнє десятиліття зросла майже у 10 разів. Низький рівень здоров'я вагітних значно підвищує ризик материнської та дитячої патології, є причиною високої частоти ускладнених пологів (2004 р.- 63, 8% випадків), що в свою чергу є ризиком репродуктивних втрат. Штучне переривання вагітності наносить непоправну шкоду здоров'ю і в першу чергу репродуктивному, які впливають на фертильність жінок, перебіг наступних вагітностей та пологів. Рівень абортів та їх наслідки все ще викликають велике занепокоєння. У структурі причин материнської смертності, якій можна було запобігти, аборти і пов'язані з ними ускладнення забирають життя майже кожної десятої жінки, що померла під час вагітності. Не зважаючи на тенденцію до зниження, рівень абортів в Україні залишається найбільш високим серед країн Європи і складає 21, 1 на 1000 жінок фертильного віку; 45, 8 - на 100 вагітностей, 84 - на 100 пологів. Спостерігається несприятлива тенденція до підвищення кількості абортів у вперше вагітних, наслідком яких є високий рівень захворюваності та ризик безплідності. (у 2004 р. у порівнянні з 1991 роком цей показник збільшився у 2 рази: у 1991 - 5, 6%, у 2004 - 12, 1% ). Реально вплинути на рівень абортів можна шляхом охоплення сучасними методами контрацепції 40%-45% жінок фертильного віку. При позитивній динаміці використання сучасних методів контрацепції, охоплення ними жінок фертильного віку все ще залишається низьким, що обумовлене як недостатньою обізнаністю жінок щодо сучасних контрацептивів та безпеки їх застосування для здоров'я, так і низькою їх доступністю внаслідок високої вартості. Своєчасність народження бажаних дітей є підґрунтям для розуміння, що діти - це наш людський капітал та інвестиції у завтрашнє суспільство і суспільству слід піклуватися про ці інвестиції таким чином, щоб забезпечити найбільш можливі дивіденди. На фоні незадовільного стану здоров'я вагітних жінок, - очікування народження здорових дітей є сумнівним. Це підтверджується тим, що причини перинатального періоду складають 98, 2% в структурі захворюваності новонароджених основну масу, серед яких дихальні розлади, гіпоксія та розлади харчування. Такий стан здоров'я дітей при народженні є причиною збільшення поширеності захворювань серед дітей віком до 14 років (1992 р. - 130, 9 на 100 дітей, 2004 - 174, 0) та дитячої інвалідності (1992 р. - 95, 7 на 10 000 дітей, 2004 - 196, 0). Забезпечення молодим людям найкращих можливостей в житті необхідно розглядати від зачаття до вісімнадцяти років. Аналіз стану здоров'я підлітків свідчить про негативну його тенденцію: захворюваність дівчат 15-17 років складає 8277, 3 на 10 тис., а юнаків - 8135, 0 відповідно. За останні роки в Україні загальна захворюваність дівчат зросла в 1, 7 рази, хвороб сечостатевої системи - у 4, 6 рази, запальних захворювань репродуктивних органів - у 4, 6 рази. Значний вплив на репродуктивне здоров'я цих контингентів населення має їх репродуктивна поведінка. До факторів, що впливають на репродуктивну поведінку підлітків та молоді, відносяться негативний вплив порнографії у багатьох інформаційних полях, в тому числі і пропаганда сексуального насилля, широке розповсюдження шкідливих звичок (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія).

Куца Марія (Masha96) 2011-04-12 19:41:45 суттєвими чинниками соціального характеру були такі, як характер зайнятості батьків і, насамперед, матерів, оскільки умови побуту, виробництва негативно впливали на репродуктивну функцію батьків. Щодо характеристики біологічних чинників ризиків, то серед них провідне місце посідав вік матері (до 18 і старших за 30 років). Цей чинник відрізнявся високою інформативністю (6,0), а прогностичний коефіцієнт складав 47 одиниць. За допомогою медико-генетичного моніторингу було вивчено негативний вплив чинників антропогенного впливу на генетичному, системному та популяційному рівнях. Чинники ризику частіше негативно впливали на формування патології нервової системи, психічної сфери розвитку у дітей. Нами було виділено 25 чинників, які займали провідне місце в групі спадково-сімейного анамнезу, антенатального, інтранатального та неонатального періоду розвитку. Більшість чинників ризику являлись керованими та піддавались попередженню. Тобто, при активному і своєчасному їхньому виявленні й усуненні можна домогтися значного зниження дитячої захворюваності, інвалідності та смертності. Ці дані були застосовані при розробці моделей профілактики порушень репродуктивного розвитку.Було доведено, що критерії порушень формування репродуктивного розвитку у даного покоління дітей (генетичних порушень, природжених вад розвитку, перинатальної патології, дитячої інвалідності тощо) одночасно виступають як чинники ризику репродуктивного формування у дітей наступних поколінь. соціальні чинники відіграють досить важливу роль у формуванні популяційного репродуктивного розвитку – це спосіб життя та рівень санітарної освіти. Нами також доведені кореляційні зв’язки поміж окремими показниками порушення репродуктивного формування та соціальними чинниками ризику.З метою з’ясування впливу чинників навколишнього природного середовища були зібрані та проаналізовані дані, що характеризували ступінь забруднення повітря, ґрунту та водоймищ на прикладі обласного центру (репрезентативного поселення). Отримані результати аналізу засвідчили, що протягом 1990-2000 років в умовах відносного занепаду більшої кількості промислових підприємств (потенційних забруднювачів навколишнього природного середовища) була виявлена когорта агресивних полютантів (органічного та неорганічного походження), концентрація яких перевищувала допустимі норми. Так, забруднювачами атмосферного повітря води та ґрунту були природні чинники ризику (пил, випаровування) та техногенні речовини (викиди автомобільного транспорту, окремих підприємств).

Вигонюк Надія (sober) 2011-04-12 22:19:18 Відомо, що діагноз “ВІЛ-інфекція” з першого дня може супроводжуватися гострими переживаннями. Для багатьох ВІЛ-позитивних психологічні кризи стали частиною життя. Проте це не означає, що ви безпорадні. Психологічні проблеми можна вирішувати, і, швидше за все, це будуть перші проблеми, з якими ви навчитесь справлятись, живучи з ВІЛ. Всяка незвична подія в житті людини викликає гостре переживання. Позитивний результат на ВІЛ-інфекцію викликає як-правило гостру емоційну кризу. Але це не значить, що з цим станом не можна впоратись. Психологічні проблеми необхідно і можливо вирішувати. Дуже багато випадків, коли ВІЛ-інфіковані починають жити по-іншому після встановлення діагнозу. Ведуть здоровий спосіб життя, займаються спортом, раціонально харчуються, відмовляються від шкідливих звичок. ВІЛ може деморалізувати людину, травмувати її психіку, а може піднести духовно, дати нову енергію для життя – все залежить від самої людини. Спочатку переживання щодо свого майбутнього, тривалості життя дійсно потребують багато душевних сил, але з часом інші питання стають більш актуальними. Люди повертаються до звичних справ, проблем сім’ї, роботи, навчання. Більше того, часто говорять, що завдяки своєму статусу вони стали жити більш змістовно, переглянули ставлення до світу і до себе, знайшли нові цілі, змінили пріоритети, почали цінувати кожну мить, по іншому ставитись до своїх близьких. Такий стан можна назвати екзистенційним, тобто таким, коли людина стає сама собою, визначає свої справжні життєві цінності.

Прохач Олександра (by_alya_96_96) 2011-04-14 21:12:33 Особисто я вважаю, що діагноз "ВІЛ-інфікований"-це ще не вирок. Я не поділяю думки, що до таких людей потрібно відноситися, як до чужих, приречених, не таких, як всі і т.д. Мені було б цікаво дізнатися про думки цієї людини, адже література та різні джерела інформації-це одне, а почути про відчуття від самої людини-це зовсім інше.

2 (2) 2011-04-19 18:30:36 завдання2 В сучасних умовах в Україні відбувається інтенсивне поглиблення депопуляційних процесів. За останні 30 років загальна смертність населення України збільшилась удвічі, середня тривалість життя зменшилась на 7-10 років. Провідними причинами таких явищ є складні еволюційні соціально–економічні перетворення в державі та ряд інших причин, значна частка яких недостатньо вивчена, особливо, що стосується репродуктивного розвитку як основи популяційного здоров’я (Ю.В.Вороненко, В.Ф.Москаленко, 2000). Особливу стурбованість викликає здоров’я наймолодших жителів України. Проблеми здоров’я дітей зумовлені різким погіршенням стану їх фізичного, психічного та розумового розвитку. Лише 15 % дітей України народжуються здоровими. Вже вступаючи до школи, у 80% дітей виявляються розлади соматичного здоров’я і у 88% – нервово-психічні відхилення (Б. М. Пукало, 2000). Основні причини порушень здоров’я дітей, підлітків та населення дітородного віку мають свої специфічні особливості на етапах репродуктивного онтогенеззу і потребують наукового вивчення та термінового вирішення на всіх рівнях управління (держави, регіону, області, району, міста, села, колективу), сім’ї, неформальних об’єднань, спільнот тощо. Аналіз даних наукових джерел свідчить, що за останнє десятиріччя змінилась не лише частота, але й структура хронічної неінфекційної та іншої екстрагенітальної патології. Так, наприклад, одночасно з тенденцією до зниження частоти ревматичних вад серця відмічено зростання частоти ендокринологічних, онкологічних, гематологічних захворювань. Число вагітних з анемією протягом останніх п’яти років зросло в 4 рази. Хронічна екстрагенітальна патологія у жінок дітородного періоду виявлена у 33,9%, ускладнення вагітності – у 84,2 %, анемія вагітних – у 51% (Н.Г.Гойда, 2000). Нездоров’ю жінок сприяють також низький економічний рівень сімей, фізичні та психоемоційні перевантаження, стресові ситуації тощо. Незважаючи на позитивні зміни в діагностиці і лікуванні екстрагенітальних захворювань, поліпшенні якості диспансерного нагляду за такими вагітними, розширення мережі спеціалізованих відділень, материнська смертність внаслідок екстрагенітальної патології в Україні залишається ще високою і займає перше місце в структурі причин смерті вагітних, роділь і породіль (Р. В. Богатирьова, 1999; Н. Г. Гойда, 2000). Вагітні жінки із екстрагенітальною патологією є групою високого ризику, внаслідок чого у них досить часто формуються високі рівні перинатальної, малюкової і материнської смертності. Проте, кількість жінок, які бажають зберегти вагітність, при наявності чинників ризику, не зменшувалась протягом останнього десятиліття (Schroder W., Heyl W., 1997; Haddow J. E. Palomak G.E., Knigt G.J., 1998; М. І. Солонець, Н. Г. Гойда, 2000). Окрім того, вкрай недостатньо вивчено чоловіче репродуктивне здоров’я, його вплив на здоров’я майбутніх дітей, сімейне репродуктивне здоров’я тощо. Це зумовлює пошук нових наукових напрямків та розробок, удосконалення нових організаційних форм щодо надання таким вагітним належної первинної медико-санітарної та спеціалізованої медичної допомоги.

2 (2) 2011-04-19 18:32:14 завдання1 Неготовність українського суспільства сприймати ВІЛ-позитивних людей як рівних серед рівних: у свідомості більшості людей домінує переконання, що хвороба є наслідком неправильної поведінки, тому треба нести відповідальність. Упереджене ставлення погіршує становище людей, особливо дітей – вони не можуть ходити до садочків, відвідувати школу. Отже в майбутньому не зможуть отримати нормальної освіти, місця праці, тощо. Не толерантне ставлення тягне за собою цілу низку проблем, які потім бумерангом повертаються до суспільства соціальним тягарем.

3 (3) 2011-04-19 21:25:39 Завдання 1 На мою думку ВІЛ-інфікована людина така ж невід'ємна ланка суспільства, як і кожен з нас. Саме тому не варто уникати таких людей, а навпаки робити все, щоб такі люди відчували себе на рівні з іншими. Найперше, що потрібно зробити-це звісно ж дати зрозуміти людині, що вона не стала відлюдком тільки через те, що заразилась цією хворобою. Адже не завжди люди стають заручниками цього недугу лише через "небезпечну" поведінку. Саме тому, не правильно уникати таких людей і огорожувати себе від них. Адже ми люди, а не тварини, щоб знущатися над людиною, яка захворіла цією страшною хворобою.

Вова Забур\'янов (Rudik) 2011-05-03 19:34:34 Стан репродуктивного здоров’я населення в Україні За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров"я, репродуктивне здоров"я - це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб репродуктивної системи або порушення її функцій. Таким чином, репродуктивне здоров"я означає можливість задовільного та безпечного сексуального життя, здатність до відтворення та можливості вирішувати, коли і як часто це робити. Це, вочевидь, передбачає право чоловіків та жінок на інформацію та доступ до безпечних, ефективних, доступних за ціною та прийнятних методів планування сім"ї та інших обраних ними методів регулювання народжуваності, які не суперечать закону, а також право доступу до відповідних послуг з охорони здоров"я, які дають змогу жінці безпечно перенести вагітність, пологи і дають батькам найкращу можливість народити здорову дитину. Відповідно до визначення репродуктивного здоров"я охорона репродуктивного здоров"я розглядається як сукупність методів, прийомів і послуг, які впливають на репродуктивне здоров"я та благополуччя шляхом запобігання та розв"язання проблем, що стосуються репродуктивного здоров"я. Основними проблемами репродуктивного здоров"я, розв"язання яких сприятиме його поліпшенню, є зниження соматичної, психічної та гінекологічної захворюваності, зокрема онкологічної захворюваності репродуктивної сфери, захворюваності на інфекції, які передаються статевим шляхом (ІПСШ), включаючи ВІЛ/СНІД, зменшення випадків безплідності, сприяння поширенню безпечного материнства, розвиток планування сім"ї насамперед як дієвої альтернативи абортам. Здоров"я жінки значною мірою визначається умовами її розвитку в утробі матері, в періоді новонародженості, дитинстві та у підлітковому віці. За статистичними даними, лише 6% дітей народжується практично здоровими. До того часу, коли дівчинка вступає в репродуктивний період, вона вже має низку захворювань. Підстави для прогнозів щодо здоров"я майбутніх поколінь дає аналіз стану здоров"я вагітних, умов виношування плоду та результатів їх впливу на здоров"я майбутньої дитини. Негативні явища у відтворенні населення відбуваються на тлі погіршення здоров"я вагітних. Упродовж останніх десяти років частота анемій серед вагітних збільшилась майже в 2,3 раза, хвороб сечостатевої системи - в 2,7 раза та хвороб системи кровообігу - в 1,6 раза (табл. 1). Захворюваність щитовидної залози у вагітних жінок у 1992-2002 рр. збільшилась у 8,8 раза (2002 р.- 9,4), що значно підвищує ризик материнської та дитячої патології. Рівень соматичного і репродуктивного здоров"я до вагітності й ускладнення протягом вагітності зумовлюють високу частоту ускладнених пологів і зростання кількості оперативних втручань. Нормальні пологи становлять у середньому 32,4% випадків. Частка ускладнених пологів серед їх загальної кількості підвищилась з 58,3% у 1992 р. до 68% у 2002 р. 8 Одним із найважливіших показників репродуктивного здоров"я, що впливає на демографічну ситуацію в країні, є невиношування вагітності, що стало актуальною проблемою вже протягом багатьох десятиліть, здебільшого як результат значного поширення абортів, захворювань, що передаються статевим шляхом, ендокринної патології та ін.

Повернутися до уроку

Повернутися до перелiку уроків курсу