Отримання знань
дистанційна підтримка освіти школярів
Тут ви можете виконати завдання чи задати питання по змiсту цього уроку.
| 2 (2) 2018-02-08 18:01:31
1.Назва NO2 N2O5 2.Оксиди Несолетворні Солетворні 3.Добування У природі може утворюватися під час грози: В лабораторії: 3Cu 8HNO3( розб.) +3Cu(NO3)2 2NO + • В промисловості: 4NH3+5O2--4NO + 6H2O В промисловості: 2NO+O2+2NO2 В лабораторії: Cu + 4HNO3 + Cu(NO3 ) 2 + 2NO2 --2H2O 4.Хімічний символ NO2 N2O5 5.Ступінь окиснення +1 +5 6.Характер оксиду Газ Тверда речовина 7.Колір Безбарвний Білий 8.Застосування Знеболюючий засіб у медицині„ 9.Фізичні властивості. За стандартних умов нітроген(ІІ) оксид — безбарвний газ без запаху, з низькими температурами плавлення і кипіння, трохи важчий за повітря, погано розчиняється у воді. нітроген(ІV) оксид отруйний газ бурого кольору, має характерний запах, добре розчиняється у воді 10.Хімічні властивості. Нітроген(ІІ) оксид належить до несолетворних оксидів, тому не взаємодіє ні з кислотами, ні з лугами. Він має високу відновну властивість, яка пояснюється низьким ступенем окиснення Нітроген +2. Оксид азоту(V) є стійким лиш за температур нижче 10 °C, в іншому випадку він поступово розкладається, інколи із вибухом 11. Добування (2) Окиснення амоніаку :4NH3+5O2→4NO+6H2O розведеної нітратної кислота реагує з міддю 3Cu+8HNO3→3Cu(NO3)2+2NO+4H2O Відновлення нітритів у розведеній сульфатній кислоті: 6NaNO2+3H2SO4→4NO2+2HNO3+3Na2SO4+2H2O Отримання оксиду NO2 4NH3+5O2→4NO+6H2O 2NO+O2→2NO2 У лабораторії Cu+4HNO3→Cu(NO3)2+2NO2↑+2H2O Отримання роскладу 2Pb(NO3)2→2PbO+4NO2↑+O2 Коментар - Порівнюється з іншим оксидом, а не з нітратною кислотою. Неповне порівняння хімічних властивостей, відсутні рівняння реакцій, особливо для кислотного оксиду, що підтверджують його характер. В 2-ій колонці який порівнюється оксид : нітроген(ІV) оксид чи Оксид азоту(V)? |
| 2 (2) 2018-02-04 16:15:44
Нітроген(ІІ) оксид NO Оксид азоту(II) - NO Фізичні властивості. Безбарвний газ, який при низьких температурах - блакитна рідина. У твердому стані - димеризован (N2O2). Не розчинний у воді. t0(плав) = -1640С, t0(квп) = - 151,70 С. Отримання. 1. При реакції неактивних металів з розведеною азотною кислотою: 3Cu + 8HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4h 2 o 2. При каталітичному окисленні аміаку: 4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O 3. При взаємодії з киснем повітря: N2 + O2 = 2NO (t0 ≥ 20000C, кат. Pt/Rh) 4. При взаємодії нітритів з сірчаною кислотою: 2 NaNO2 + H2SO4 = Na2SO4 + NO + NO2 + H2O Добування: 1) Може утворюватися під час грози. 2) В лабораторії можна додати до Купруму нітратну кислоту і утвориться Купрум нітрат,нітроген(ІІ) оксид і вода 3)В промисловості амоніак окиснюють і утворюється ніроген(ІІ) оксид і вода НЕСОЛЕТВІРНИЙ! Нітроген(ІV) оксид NO2 Оксид азоту(IV) - NO2 і його димер N2O4 Фізичні властивості. Це червоно-бурий газ з різким запахом. При низьких температурах через наявність у атомів азоту неспарених електронів димеризуется в N2O4. Димер у рідкому стані прозорий, а в твердому - білий. t(пл) = -11,20 С. Добре розчиняється у холодній воді. Насичений розчин має яскраво-зелений колір. Отримання. Термічним розкладанням нітратів металів, розташованих в ряду активності в інтервалі Al-Сі: 2Cu(NO3)2 = 2CuO + 4NO2 + O2 Взаємодією міді з концентрованою азотною кислотою: Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O Окисленням оксиду азоту(II): 2NO + O2 = 2NO2 Хімічні властивості: Хімічні властивості. Взаємодія з водою: 2NO2 + H2O(хол) = HNO3 + HNO2 3NO2 + H2O(гір) = 2HNO3 + NO Взаємодія з розчинами лугів: 2NO2 + 2КОН = КNO 3 + КNO2 + Н2О При розчиненні у воді в присутності кисню: 4NO2 + 2H2O + О2 = 4HNO3 Використовується в промисловому спосіб отримання азотної кислоти. Хороший окислювач: NO2 + SO2 = SO3 + NO 2NO2 + 4Cu = 4CuO + N2 (500-6000C) Добування: 1) В промисловості окиснюють Нітроген(ІІ) оксид 2) В лабораторії добувають так як і Нітроген(ІІ) оксид Хімічні властивості нітроген(IV) оксиду Нітроген(IV) оксид – солетворний оксид. (Реакція диспропорціювання) ------------------------------------- Коментар - порівнюються оксиди нітрогену, а фізичні властивості вказані не оксиду NO, а простої речовини - азоту. Відсутнє порівняння хімічних властивостей,рівняння реакцій.Класифікація Нітроген(ІІ) оксиду NO ?(Т.С.) |
| 2 (2) 2018-02-11 15:20:18
Нітроген(II) оксид NO - це безбарвний газ, без запаху, погано розчиняється у воді. Належить до несолетворних оксидів. Фізичні властивості: Оксид азоту NO за звичайних умов є безбарвним газом із дуже низькою температурою кипіння (-151,8°С) і температурою плавлення (-163,6°С). У твердому стані, завдяки наявності неспареного електрону, сполука повністю димеризується з утворенням оксиду N2O2, а у рідкому — приблизно на чверть. Хімічні властивості: 1.Найхарактернішою властивістю монооксиду азоту є його здатність легко сполучатися при звичайних умовах з киснем повітря з утворенням діоксиду азоту 2NO+O2=2NO2 2.При високотемпературному нагріванні та в присутності каталізатору BaO, газуватий NO розкладається на прості сполуки 2NO-N2+O2 3.При взаємодії із галогенами або сульфатною кислотою (в присутності кисню), NO окиснюється із утворенням сполук нітрозилу: 2NO+CI2-NO+CI Добування: 1.В лабораторіях монооксид азоту зазвичай добувають взаємодією розведеної нітратної кислоти з міддю при деякому нагріванні за реакцією: 3Cu+8HNO3-Cu(NO3)2+2NO+4H2O 2.Також його можна добути окисненням аміаку киснем повітря при наявності каталізатора - платини. 3.Застосовуються також реакції відновлення нітритів у розведеній сульфатній кислоті: 6NaNO2+3H2SO4-4NO+2HNO3+3NA2SO4+2H2O KNO2+KI+H2SO4-NO+I2+K2SO4+2KOH Нітроген(ІV) оксид, нітроген діоксид NO2 за стандартних умов — це газ бурого кольору1 з характерним гострим запахом, важчий за повітря, добре розчиняється у воді; легко зріджується у безбарвну речовину за температури -11 °С і кипить за температури +21,3 °С. Нітроген(ІV) оксид схильний до димеризації Хімічні властивості: 1.Нітроген(ІV) оксид — кислотний оксид, реагує з водою, утворюючи дві кислоти, а саме нітратну HNO3 і нітритну HNO2. Нітроген(ІV) оксид у цій реакції диспропорціонує 2NO2+H2O-HNO3+HNO2 2.Якщо ж реакція нітроген(ІУ) оксиду з водою відбувається за наявності кисню, то утворюється лише нітратна кислота: 4NO2+2H2O+O2-4HNO3 3.Нітроген(ІV) оксид як кислотний оксид реагує з лугами: 2NO2+NaOH-NaNO3+NaNO2+H2O 4.За наявності кисню утворюється лише натрій нітрат: 4NO2+4NaOH+O2-4NaNO3+2H2O Фізичні властивості: Реакція утворення димеру є оборотною. Температура плавлення — -11,2 °С. За температури -12 °С кристали речовини безбарвні, складаються лише з молекул N2O4. За температури +21,1 °С ця червоно-бура рідина (яка містить 0,1 % NO2) кипить, а при підвищенні температури до +140 °С і вище речовина складається лише з молекул NO2. Добування: Нітроген(ІV) оксид утворюється при окисненні нітроген(ІІ) оксиду за нормальних умов або під час термічного розкладання нітратів: 2NO+O2-2NO2 2Cu(NO3)2-2CuO+4NO2+O2 Коментар - Порівнюються 2 оксида. а описується проста речовина - азот( і будова , і фізичні властивості). Відсутні рівняння реакцій, також слід класифікувати кожен оксид. |
| 2 (2) 2018-02-03 16:52:30
1. Нітроген(ІІ) оксид NO Безбарвний газ, без запаху,з низькими температурами плавлення і кипіння, трохи важчий за повітря, погано розчиняється у воді. належить до несолетворних оксидів,не взаємодіє ні з кислотами, ні з лугами. Має високу відновну властивість, яка пояснюється низьким ступенем окиснення Нітрогену +2 Добувають у лабораторних умовах, під час грози Нітроген(ІV) оксид NO2 це газ бурого кольору, з характерним гострим запахом, дуже отруйний, з низькими температурами кипіння і плавлення, важчий за повітря, добре розчиняється у воді,солетворний кислотний оксид,реагує з водою, утворюючи 2 кислоти: нітритну — HNO2 і нітратну — HNO3 Пари оксидів нітрогену токсичні за винятком нітроген(І) оксидуN2O, вони уражають легені, призводять до зниження кров’яного тиску, збільшення розмірів печінки і селезінки, розладу психіки. ------------------------------------- Коментар - відсутнє добування оксидів та рівняння реакцій, що підтверджують написані хімічні властивості. |
| 2 (2) 2018-02-06 19:52:41
Фізичні властивості NO(II): є безбарвним газом із дуже низькою температурою кипіння -151,8°С і температурою плавлення -163,6°С. У твердому стані, завдяки наявності неспареного електрону, сполука повністю димеризується з утворенням оксиду N2O2, а у рідкому — приблизно на чверть. У воді розчиняється важко: при звичайній температурі лише близько 5 см³ в 100 г води. Хімічні властивості NO(II):належить до несолетворних оксидів, тому не взаємодіє ні з кислотами, ні з лугами. Він має високу відновну властивість, яка пояснюється низьким ступенем окиснення Нітрогену +2. 1)Здатність легко сполучатися при звичайних умовах з киснем повітря з утворенням діоксиду азоту: 2NO+O2→2NO2 2)При високотемпературному нагріванні та в присутності каталізатору BaO, газуватий NO розкладається на прості сполуки. Рідкий NO із плином часу може диспропорціонувати з утворенням оксидів азоту(I) та азоту(III): 2NO→N2+O2 700°C KAT 4NO→N2O+N2O3 3)При взаємодії із галогенами або сульфатною кислотою (в присутності кисню), NO окиснюється із утворенням сполук нітрозилу: 2NO+Cl2→[NO]+Cl- 4NO+O2+4H2SO4→4[NO]+HSO4-+2H2O 4)Аналогічно він утворює нітрозильні комплекси з солями перехідних металів у водних розчинах, зокрема з солями двовалентного заліза утворює бурий малостійкий нітрозосульфат, що розкладається при нагріванні: NO+FeSO4→[Fe(NO)SO4] ← Добування 1)Окиснення аміаку киснем повітря в присутності каталізаторів: 4NH3+5O2→4NO+6H2O 400-600°С 2)Взаємодія розведеної нітратної кислоти з міддю при деякому нагріванні за реакцією: 3Cu+8HNO3→3Cu(NO3)2+2NO+4H2O 3)Відновлення нітритів у розведеній сульфатній кислоті: 6NaNO2+3H2SO4→4NO2+2HNO3+3Na2SO4+2H2O KNO2+KI+H2SO4→NO+I2+K2SO4+2KOH Фізичні властивості NO(IV): це газ бурого кольору, з характерним гострим запахом, дуже отруйний, з низькими температурами кипіння і плавлення. Важчий за повітря, добре розчиняється у воді, бо молекула N02, як і молекула води, має кутову форму. Хімічні властивості NO(IV): солетворний кислотний оксид. Він не лише добре розчиняється у воді, а водночас реагує з нею, утворюючи дві кислоти: нітритну – HNO2 і нітратну – HNO3: 2NO2+H2O=HNO2+HNO3 1)Зріджений оксид NO2 частково димеризується в N2O4: 2NO2→N2O4 2)При температурі понад 150 °C NO(IV) починає розкладатися: 2NO2→2NO+O2 3)У воді NO2 диспропорціонує з утворенням нітратної кислоти та, в залежності від умов, оксидів N2O3 або NO: 4NO2+H2O→2HNO3+N2O 3NO2+H2O→2HNO3+NO 4)При пропусканні оксиду крізь луги утворюється суміш нітратів та нітритів, а при окисненні реакційної суміші — тільки нітрати: NO2+2NaOH→NaNO2+NaNO3 4NO2+4NaOH+O2→4NaNO Добування 1)Отримання оксиду NO2 пролягає в окисненні повітрям аміаку та продукту реакції — оксиду NO: 4NH3+5O2→4NO+6H2O 2NO+O2→2NO2 2)У лабораторії NO2 зазвичай отримують дією концентрованої нітратної кислоти на мідь: Cu+4HNO3→Cu(NO3)2+2NO2↑+2H2O 3)Також його можна отримати термічним розкладанням нітрату свинцю, однак при проведенні реакції слід дотримуватися обережності: 2Pb(NO3)2→2PbO+4NO2↑+O2 ____________________________- Коментар : Що означає запис "Оксид NO (ІV)" |
| 2 (2) 2018-02-06 20:00:44
Окси́д азо́ту(II)- — неорганічна сполука складу NO. За звичайних умов є безбарвним, токсичним і незаймистим газом. У рідкому та твердому станах сполука димеризується з утворенням оксиду N2O2. Монооксид азоту належить до несолетвірних оксидів: з водою він не утворює кислоту або основу, а безпосередньо реагуючи з основами та з кислотами, не утворює солей. Фізичні властивості: Оксид азоту NO за звичайних умов є безбарвним газом із дуже низькою температурою кипіння (-151,8°С) і температурою плавлення (-163,6°С). У твердому стані, завдяки наявності неспареного електрону, сполука повністю димеризується з утворенням оксиду N2O2, а у рідкому — приблизно на чверть. У воді розчиняється важко,при звичайній температурі лише близько 5 см³ в 100 г води. Хімічні властивості: Найхарактернішою властивістю монооксиду азоту є його здатність легко сполучатися при звичайних умовах з киснем повітря з утворенням діоксиду азоту (реакція має велике значення при виробництві нітратної кислоти): 2NO+O2→2NO2 При високотемпературному нагріванні та в присутності каталізатору BaO, газуватий NO розкладається на прості сполуки. Рідкий NO із плином часу може диспропорціонувати з утворенням оксидів азоту(I) та азоту(III): 2NO→N2+O2 4NO→N2O+2NO3 При взаємодії із галогенами або сульфатною кислотою (в присутності кисню), NO окиснюється із утворенням сполук нітрозилу: 2NO+Cl2→[NO](+)Cl(-) 4NO(liquid)+O2+4H2SO4→4[NO](+)H2SO4(-)+2H2O Аналогічно він утворює нітрозильні комплекси з солями перехідних металів у водних розчинах, зокрема з солями двовалентного заліза утворює бурий малостійкий нітрозосульфат, що розкладається при нагріванні. Оксид азоту відновлюється до вільного азоту графітом, червоним фосфором, неметалічними сполуками-відновниками, а також деякими металами: 2NO+C→N2+CO2 10NO+4P→5N2+P4O10 2NO+2H2S→N2+2H2O+2S 2NO+2SO2→N2+2SO3 2NO+4Cu→N2+2Cu2+O Добування: Промисловий метод. У промислових масштабах синтез оксиду азоту(II) є однією зі стадій в отриманні нітратної кислоти. Його добувають окисненням аміаку киснем повітря в присутності каталізаторів: 4NH3+5O2→4NO+6H2O Кількість перетвореного в NO аміаку становить приблизно 93—98%. Іншими, побічними, реакціями є утворення азоту та оксиду азоту(I): 4NH3+3O2→2N2+6H2O 2NH3+2O2→N2O+3H20 Окрім цього, може відбуватися часткове розкладання кінцевого продукту, NO, а також його взаємодія із аміаком: 2NO→N2+O2 6NO+4NH3→5N2+6H2O Згідно з однією з найпоширеніших теорій механізму окиснення, запропонованою Максом Боденштейном, аміак окиснюється атомарним киснем, адсорбованим на каталізаторі, з утворенням гідроксиламіну, який поступово розкладається з утворенням NO: O2→2O NH3+O→NH2OH NH2OH+O2→HNO2+H2O HNO2→NO+OH(-) 2OH(-)→O+H2O Основними застосовуваними каталізаторами є платина та, меншою мірою, родій і паладій. Попри їхню високу вартість, вони мають перевагу у вищому виході реакції та меншій схильності до отруєння. Лабораторний метод. В лабораторіях монооксид азоту зазвичай добувають взаємодією розведеної нітратної кислоти з міддю при деякому нагріванні за реакцією: 3Cu+8HNO3→3Cu(NO3)2+2NO+4H2O Окси́д азо́ту(IV)-неорганічна сполука складу NO2. За звичайних умов є газом червоно-бурого кольору, з характерним гострим запахом або жовтуватою рідиною. Газ є сумішшю оксиду NO2 та його димеру N2O4. Ця суміш при 21,15 °С згущується на прозору жовту рідину, а при -11,2°С — замерзає в безбарвну масу. При температурі 140 °C діоксид азоту складається тільки з молекул NO2, він дуже темного, майже чорного кольору. Структура:Молекула NO2 має вигнуту будову із кутом O-N-O у 134,1°. Відстань N-O складає 1,193 Å. Фізичні властивості: Оксид азоту (IV) високотоксичний. Навіть в невеликих концентраціях він подразнює дихальні шляхи, у великих концентраціях викликає набряк легенів.Газ бурого кольору, з характерним гострим запахом, дуже отруйний, з низькими температурами кипіння і плавлення. Важчий за повітря, добре розчиняється у воді, бо молекула N02, як і молекула води, має кутову форму. Хімічні властивості: Зріджений оксид NO2 частково димеризується в N2O4 (у діапазоні температур −11,2…20,7 °C): 2NO2→←N2O4 При температурі понад 150 °C оксид азоту(IV) починає розкладатися: 2NO2→2NO+O2 У воді NO2 диспропорціонує з утворенням нітратної кислоти та, в залежності від умов, оксидів N2O3 або NO: 4NO2(liquid)+H2O→2HNO3+N2O3 3NO2+H2O(hot)→2HNO3+NO При пропусканні оксиду крізь луги утворюється суміш нітратів та нітритів, а при окисненні реакційної суміші — тільки нітрати: NO2+2NaOH→NaON3+H2O 4NO2+4NaOH(hot)+O2→4NaNO3+2H2O Діоксид азоту відновлюється воднем у присутності каталізаторів (платини, нікелю): 2NO2+7H2→2NH3+4H2O Діоксид азоту проявляє себе як дуже сильний окисник. Так, він легко окиснює значну кількість неметалів, металів, а також їхніх сполук: 2NO2+2S→N2+2SO2 10NO2+8P→5N2+2P4O1 6NO2+2CS2→3N2+2CO2+4SO2 NO2+Na→NaNO3+NO NO2+K→KNO2 Добування: Промислове отримання оксиду NO2 пролягає в окисненні повітрям аміаку та продукту реакції — оксиду NO: 4NH3+5O2→4NO+6H2O 2NO+O2→2NO2 У лабораторії NO2 зазвичай отримують дією концентрованої нітратної кислоти на мідь: Cu+4HNO3→Cu(NO3)2+2NO2 ↑+2H2O Також його можна отримати термічним розкладанням нітрату свинцю, однак при проведенні реакції слід дотримуватися обережності: 2Pb(NO3)2→PbO+4NO2↑+O2↑ ------------------------------------- Коментар: Для чого копіювати такий складний матеріал з інших джерел, не розуміючи чималу частину написаного? Слід порівнювати вивчене. |
| 2 (2) 2018-02-06 16:23:29
Нітроген(II)оксид-неорганічна сполука складу NO. За звичайних умов є безбарвним, токсичним і незаймистим газом. Нітроген(II)оксид має низькі температури плавлення і кипіння, трохи важчий за повітря, погано розчиняється у воді. NO-належить до несолетворних оксидів, тому не взаємодіє ні з кислотами, ні з лугами. Фізичні Властивості: Нітроген(II)оксид має низькі температури плавлення і кипіння, трохи важчий за повітря, погано розчиняється у воді.У твердому стані, завдяки наявності неспареного електрону, сполука повністю димеризується з утворенням оксиду N2O2, а у рідкому — приблизно на чверть. Хімічні Властивості: Найхарактернішою властивістю монооксиду азоту є його здатність легко сполучатися при звичайних умовах з киснем повітря з утворенням діоксиду азоту (реакція має велике значення при виробництві нітратної кислоти): 1) 2NO+O2=2NO2 При високотемпературному нагріванні та в присутності каталізатору BaO, газуватий NO розкладається на прості сполуки. Рідкий NO із плином часу може диспропорціонувати з утворенням оксидів азоту(I) та азоту(III). 2) 2NO=N2+O2 3) 4NO=N2O+N2O3 Нітроген(II)оксид може бути й окисником, при взаємодії з воднем за певної температури: 4) 2NO+2H2=2H2O+N2 Добування: Промисловий спосіб У промислових масштабах синтез оксиду азоту(II) є однією зі стадій в отриманні нітратної кислоти. Його добувають окисненням аміаку киснем повітря в присутності каталізаторів: 1)4NH3+5O2=4NO+6H2O Кількість перетвореного в NO аміаку становить приблизно 93—98%. Іншими, побічними, реакціями є утворення азоту та оксиду азоту(I): 2)4NH3+3O2→2N2+6H2O 3)2NH3+2O2→N2O+3H2O Окрім цього, може відбуватися часткове розкладання кінцевого продукту, NO, а також його взаємодія із аміаком: 4)2NO→N2+O2 5)6NO+4NH3→5N2+6H2O Згідно з однією з найпоширеніших теорій механізму окиснення, запропонованою Максом Боденштейном, аміак окиснюється атомарним киснем, адсорбованим на каталізаторі, з утворенням гідроксиламіну, який поступово розкладається з утворенням NO: O2→2O NH3+O→NH2OH NH2OH+O2→HNO2+H2O HNO2→NO+OH(-) 2OH(-)→O+H2O Основними застосовуваними каталізаторами є платина та, меншою мірою, родій і паладій. Попри їхню високу вартість, вони мають перевагу у вищому виході реакції та меншій схильності до отруєння. Лабораторний метод. В лабораторіях монооксид азоту зазвичай добувають взаємодією розведеної нітратної кислоти з міддю при деякому нагріванні за реакцією: 3Cu+8HNO3→3Cu(NO3)2+2NO+4H2O Нітроген(IV)оксиду-неорганічна сполука складу NO2. За звичайних умов є газом червоно-бурого кольору, з характерним гострим запахом або жовтуватою рідиною. Газ є сумішшю оксиду NO2 та його димеру N2O4. При температурі 140 °C діоксид азоту складається тільки з молекул NO2, він дуже темного, майже чорного кольору. Фізичні властивості: Нітроген(IV)оксиду високотоксичний. Навіть в невеликих концентраціях він подразнює дихальні шляхи, у великих концентраціях викликає набряк легенів.Газ бурого кольору, з характерним гострим запахом, дуже отруйний, з низькими температурами кипіння і плавлення. Важчий за повітря, добре розчиняється у воді, бо молекула N02, як і молекула води, має кутову форму. Хімічні властивості: Зріджений оксид NO2 частково димеризується в N2O4: 1)2NO2→←N2O4 При температурі понад 150 °C оксид азоту(IV) починає розкладатися: 2)2NO2→2NO+O2 У воді NO2 диспропорціонує з утворенням нітратної кислоти та, в залежності від умов, оксидів N2O3 або NO: 3)4NO2(liquid)+H2O→2HNO3+N2O3 4)3NO2+H2O(hot)→2HNO3+NO При пропусканні оксиду крізь луги утворюється суміш нітратів та нітритів, а при окисненні реакційної суміші — тільки нітрати: 5)NO2+2NaOH→NaON3+H2O 6)4NO2+4NaOH(hot)+O2→4NaNO3+2H2O Діоксид азоту відновлюється воднем у присутності каталізаторів: 7)2NO2+7H2→2NH3+4H2O Діоксид азоту проявляє себе як дуже сильний окисник. Так, він легко окиснює значну кількість неметалів, металів, а також їхніх сполук: 2NO2+2S→N2+2SO2 10NO2+8P→5N2+2P4O1 6NO2+2CS2→3N2+2CO2+4SO2 NO2+Na→NaNO3+NO 2NO+K→KNO2 Добування: Промислове отримання оксиду NO2 пролягає в окисненні повітрям аміаку та продукту реакції — оксиду NO: 4NH3+5O2→4NO+6H2O 2NO+O2→2NO2 У лабораторії NO2 зазвичай отримують дією концентрованої нітратної кислоти на мідь: Cu+4HNO3→Cu(NO3)2+2NO2 ↑+2H2O Також його можна отримати термічним розкладанням нітрату свинцю, однак при проведенні реакції слід дотримуватися обережності: 2Pb(NO3)2→PbO+4NO2↑+O2↑ |
| 2 (2) 2018-02-07 16:27:43
Оксид азоту NO Фізичні властивості. За звичайних умов є безбарвним газом із дуже низькою температурою кипіння (-151,8°С) і температурою плавлення (-163,6°С). У твердому стані, завдяки наявності неспареного електрону, сполука повністю димеризується з утворенням оксиду N2O2, а у рідкому — приблизно на чверть. У воді розчиняється важко: при звичайній температурі лише близько 5 см³ в 100 г води. Хімічні властивості найхарактернішою властивістю монооксиду азоту є його здатність легко сполучатися при звичайних умовах з киснем повітря з утворенням діоксиду азоту. 2NO+O2=2NO2 При високотемпературному нагріванні та в присутності каталізатору BaO, газуватий NO розкладається на прості сполуки. Рідкий NO із плином часу може диспропорціонувати з утворенням оксидів азоту(I) та азоту(III): 2NO=N2+O2 4NO=N2O+N2O3 При взаємодії із галогенами або сульфатною кислотою (в присутності кисню), NO окиснюється із утворенням сполук нітрозилу 2NO+Cl2=[NO]+Cl 4NO+O2+4H2SO4=4[NO]+HSO4-+2H2O Аналогічно він утворює нітрозильні комплекси з солями перехідних металів у водних розчинах, зокрема з солями двовалентного заліза утворює бурий малостійкий нітрозосульфат, що розкладається при нагріваннi NO+FeSO4=[Fe(NO)SO4] або більш загально в іонній формі: NO+Fe(H2O)5=Fe(NO)(H2O)5+H2O Оксид азоту відновлюється до вільного азоту графітом, червоним фосфором, неметалічними сполуками-відновниками, а також деякими металами 2NO+C=N2+CO2 10NO+4P=5N2+P4O10 2NO+2H2S=N2+2H2O+2S 2NO+2SO2=N2+2SO3 2NO+Cu=N2+2Cu2O Добуваня Природній метод У промислових масштабах синтез оксиду азоту(II) є однією зі стадій в отриманні нітратної кислоти. Його добувають окисненням аміаку киснем повітря в присутності каталізаторів 4NH3+5O2=4NO+6H2O Лабараторний метод В лабораторіях монооксид азоту зазвичай добувають взаємодією розведеної нітратної кислоти з міддю при деякому нагріванні за реакцією: 3Сu+8HNO3=3Cu(NO3)2+NO+4H2O N2O4 і NO2(IV) Фізичні властивості Оксид азоту (IV) NO2 – бурий газ, з різким задушливим запахом, отруйний, N2O4 – безбарвний. Твердий оксид азоту (IV) безбарвний і складається тільки з молекул N2O4. При його нагріванні до температури плавлення -12,8 ° С з’являється бура забарвлення, яка посилюється при підвищенні температури і збільшення частки мономера в суміші. Температура кипіння 21,5 ° С. Хімічні властивості Оксид азоту, і мономер, і димер, добре розчинний у воді, і взаємодіє з нею: 2NO2 + H2O = HNO3 + HNO2, при цьому відбувається диспропорционирование на азотну і азотисту кислоти. При температурі вище 0 ° С реакція протікає по іншому: 3NO2 + H2O = 2HNO3 + NO. Якщо через воду пропускати суміш оксиду азоту (IV) і повітря, то утворюється тільки азотна кислота: 4NO2 + 2H2O + О2 = 4HNO3. Діоксид азоту – сильний окислювач, в його атмосфері горять вуглець і сірка: С + 2NO2 = CO2 + 2NO; S + 2NO2 = SO2 + 2NO. Отримання У лабораторії утворюється при взаємодії міді з гарячою концентрованою азотною кислотою: Cu + 4HNO3 = Cu (NO3) 2 + 2NO2 + 2H2O; при термічному розкладанні висушених нітратів важких металів: 2Pb (NO3) 2 = 2PbO + 4NO2 + O2. У промисловості окислення оксиду азоту (II) киснем: 2NO + O2 = 2NO2 |
| 2 (2) 2018-02-07 17:45:34
Окси́д азо́ту(II), нітроге́н(II) окси́д, мо́ноокси́д азо́ту — неорганічна сполука складу NO. За звичайних умов є безбарвним, токсичним і незаймистим газом. У рідкому та твердому станах сполука димеризується з утворенням оксиду N2O2. Монооксид азоту належить до несолетвірних оксидів: з водою він не утворює кислоту або основу, а безпосередньо реагуючи з основами та з кислотами, не утворює солей Фізичні властивості: Оксид азоту NO за звичайних умов є безбарвним газом із дуже низькою температурою кипіння (-151,8°С) і температурою плавлення (-163,6°С). У твердому стані, завдяки наявності неспареного електрону, сполука повністю димеризується з утворенням оксиду N2O2, а у рідкому — приблизно на чверть. У воді розчиняється важко: при звичайній температурі лише близько 5 см³ в 100 г води. Хімічні властивості: -Належить до несолетворних оксидів, тому не взаємодіє ні з кислотами, ні з лугами. Він має високу відновну властивість, яка пояснюється низьким ступенем окиснення Нітрогену +2. -Здатність легко сполучатися при звичайних умовах з киснем повітря з утворенням діоксиду азоту: 2NO+O2→2NO2 -При високотемпературному нагріванні та в присутності каталізатору BaO, газуватий NO розкладається на прості сполуки. Рідкий NO із плином часу може диспропорціонувати з утворенням оксидів азоту(I) та азоту(III): 2NO→N2+O2 700°C KAT 4NO→N2O+N2O3 -При взаємодії із галогенами або сульфатною кислотою (в присутності кисню), NO окиснюється із утворенням сполук нітрозилу: 2NO+Cl2→[NO]+Cl- 4NO+O2+4H2SO4→4[NO]+HSO4-+2H2O -Аналогічно він утворює нітрозильні комплекси з солями перехідних металів у водних розчинах, зокрема з солями двовалентного заліза утворює бурий малостійкий нітрозосульфат, що розкладається при нагріванні: NO+FeSO4→[Fe(NO)SO4 Добування: Промисловий спосіб У промислових масштабах синтез оксиду азоту(II) є однією зі стадій в отриманні нітратної кислоти. Його добувають окисненням аміаку киснем повітря в присутності каталізаторів: 1)4NH3+5O2=4NO+6H2O Кількість перетвореного в NO аміаку становить приблизно 93—98%. Іншими, побічними, реакціями є утворення азоту та оксиду азоту(I): 2)4NH3+3O2→2N2+6H2O 3)2NH3+2O2→N2O+3H2O Окрім цього, може відбуватися часткове розкладання кінцевого продукту, NO, а також його взаємодія із аміаком: 4)2NO→N2+O2 5)6NO+4NH3→5N2+6H2O Згідно з однією з найпоширеніших теорій механізму окиснення, запропонованою Максом Боденштейном, аміак окиснюється атомарним киснем, адсорбованим на каталізаторі, з утворенням гідроксиламіну, який поступово розкладається з утворенням NO: O2→2O NH3+O→NH2OH NH2OH+O2→HNO2+H2O HNO2→NO+OH(-) 2OH(-)→O+H2O Основними застосовуваними каталізаторами є платина та, меншою мірою, родій і паладій. Попри їхню високу вартість, вони мають перевагу у вищому виході реакції та меншій схильності до отруєння. Лабораторний метод В лабораторіях монооксид азоту зазвичай добувають взаємодією розведеної нітратної кислоти з міддю при деякому нагріванні за реакцією: 3Cu+8HNO3→3Cu(NO3)2+2NO+4H2O Окси́д азо́ту(IV)-неорганічна сполука складу NO2. За звичайних умов є газом червоно-бурого кольору, з характерним гострим запахом або жовтуватою рідиною. Газ є сумішшю оксиду NO2 та його димеру N2O4. Ця суміш при 21,15 °С згущується на прозору жовту рідину, а при -11,2°С — замерзає в безбарвну масу. При температурі 140 °C діоксид азоту складається тільки з молекул NO2, він дуже темного, майже чорного кольору. Фізичні властивості: Оксид азоту (IV) високотоксичний. Навіть в невеликих концентраціях він подразнює дихальні шляхи, у великих концентраціях викликає набряк легенів.Газ бурого кольору, з характерним гострим запахом, дуже отруйний, з низькими температурами кипіння і плавлення. Важчий за повітря, добре розчиняється у воді, бо молекула N02, як і молекула води, має кутову форму. Хімічні властивості: Зріджений оксид NO2 частково димеризується в N2O4: 2NO2→←N2O4 При температурі понад 150 °C оксид азоту(IV) починає розкладатися: 2NO2→2NO+O2 У воді NO2 диспропорціонує з утворенням нітратної кислоти та, в залежності від умов, оксидів N2O3 або NO: 4NO2(liquid)+H2O→2HNO3+N2O3 3NO2+H2O(hot)→2HNO3+NO При пропусканні оксиду крізь луги утворюється суміш нітратів та нітритів, а при окисненні реакційної суміші — тільки нітрати: NO2+2NaOH→NaON3+H2O 4NO2+4NaOH(hot)+O2→4NaNO3+2H2O Діоксид азоту відновлюється воднем у присутності каталізаторів: 2NO2+7H2→2NH3+4H2O Діоксид азоту проявляє себе як дуже сильний окисник. Так, він легко окиснює значну кількість неметалів, металів, а також їхніх сполук: 2NO2+2S→N2+2SO2 10NO2+8P→5N2+2P4O1 6NO2+2CS2→3N2+2CO2+4SO2 NO2+Na→NaNO3+NO 2NO+K→KNO2 Добування: -Отримання оксиду NO2 пролягає в окисненні повітрям аміаку та продукту реакції — оксиду NO: 4NH3+5O2→4NO+6H2O 2NO+O2→2NO2 -У лабораторії NO2 зазвичай отримують дією концентрованої нітратної кислоти на мідь: Cu+4HNO3→Cu(NO3)2+2NO2↑+2H2O -Також його можна отримати термічним розкладанням нітрату свинцю, однак при проведенні реакції слід дотримуватися обережності: 2Pb(NO3)2→2PbO+4NO2↑+O2 Добування: -Отримання оксиду NO2 пролягає в окисненні повітрям аміаку та продукту реакції — оксиду NO: 4NH3+5O2→4NO+6H2O 2NO+O2→2NO2 -У лабораторії NO2 зазвичай отримують дією концентрованої нітратної кислоти на мідь: Cu+4HNO3→Cu(NO3)2+2NO2↑+2H2O -Також його можна отримати термічним розкладанням нітрату свинцю, однак при проведенні реакції слід дотримуватися обережності: 2Pb(NO3)2→2PbO+4NO2↑+O2 |
| 2 (2) 2018-02-07 21:10:00
Нітроген(ІІ) оксид NO-хімічна формула — NО Фізичні властивості. За стандартних умов нітроген(ІІ) оксид — безбарвний газ без запаху, з низькими температурами плавлення і кипіння, трохи важчий за повітря, погано розчиняється у воді. Хімічні властивості. Нітроген(ІІ) оксид належить до несолетворних оксидів, тому не взаємодіє ні з кислотами, ні з лугами. Він має високу відновну властивість, яка пояснюється низьким ступенем окиснення Нітрогену +2. Добування Промисловий спосіб У промислових масштабах синтез оксиду азоту(II) є однією зі стадій в отриманні нітратної кислоти. Його добувають окисненням аміаку киснем повітря в присутності каталізаторів: 4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O Кількість перетвореного в NO аміаку становить приблизно 93—98%. Іншими, побічними, реакціями є утворення азоту та оксиду азоту(I): 4NH3 + 3O2 = 2N2 + 6H2O 2NH3 + 2O2 = N2O + 3H2O Окрім цього, може відбуватися часткове розкладання кінцевого продукту, NO, а також його взаємодія із аміаком: 2NO = N2 + О2 6NO + 4NH3 = 5N2 + 6H2O Згідно з однією з найпоширеніших теорій механізму окиснення, запропонованою Максом Боденштейном, аміак окиснюється атомарним киснем, адсорбованим на каталізаторі, з утворенням гідроксиламіну, який поступово розкладається з утворенням NO: O2 = 2O NH3 + O =NH2OH NH2OH + О2 = HNO2 + H2O Лабораторний спосіб В лабораторіях монооксид азоту зазвичай добувають взаємодією розведеної нітратної кислоти з міддю при деякому нагріванні за реакцією: 3Cu + 8HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O Нітроген(ІV) оксид NO2-хімічна формула — NО2 Фізичні властивості. За стандартних умов нітроген(ІV) оксид — це газ бурого кольору, з характерним гострим запахом, дуже отруйний, з низькими температурами кипіння і плавлення. Важчий за повітря, добре розчиняється у воді, бо молекула N02, як і молекула води, має кутову форму. При контакті з вологою поверхнею (слизові оболонки очей, носа, бронхів) утворюються азотна і азотистая кислоти, подразнюють слизові оболонки і вражають альвеолярну тканину легенів. При високих концентраціях оксидів азоту (0,004 - 0,008%) виникають астматичні прояви і набряк легенів. Вдихаючи повітря, що містить оксиди азоту в високих концентраціях, людина не має неприємних відчуттів і не передбачає негативних наслідків. При тривалому впливі оксидів азоту в концентраціях, що перевищують норму, люди хворіють на хронічний бронхіт, запалення слизової шлунково-кишкового тракту, страждають серцевою слабкістю, а також нервовими розладами. Оксиди азоту відповідальні за виникнення смогу і кислотних дощів. Смог викликає утруднення дихання, кашель у дітей і сприяє розвитку хвороб органів дихання. Особливо страждають від смогу астматики і діти. Відчуття запаху і незначного подразнення в роті зазначається при концентрації NO2 порядку 0,0002 мг / л. Шкідливий вплив надають оксиди азоту і на нервову систему людини. Вторинна реакція на вплив оксидів азоту проявляється в освіті в людському організмі нітритів і всмоктування їх в кров. Це викликає перетворення гемоглобіну в метагемоглобін, що призводить до порушення серцевої діяльності. Завдяки неспареному електрону в атомі Нітрогену молекули NO2 схильні до димеризації, як і молекули NO. Димер N2O4 — безбарвна кристалічна речовина (за t = 89,3 оС), стійка за низької температури, а під час нагрівання розкладається Хімічні властивості. Нітроген(ІV) оксид — це солетворний кислотний оксид. Він не лише добре розчиняється у воді, а водночас реагує з нею, утворюючи дві кислоти: нітритну — HNO2 і нітратну — HNO3 Добування: Промислове спосіб оксиду NO2 пролягає в окисненні повітрям аміаку та продукту реакції — оксиду NO: 4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O 2NO + O2 = 2NO2 У лабораторії NO2 зазвичай отримують дією концентрованої нітратної кислоти на мідь: Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO2↑ + 2H2O Також його можна отримати термічним розкладанням нітрату свинцю, однак при проведенні реакції слід дотримуватися обережності: 2Pb(NO3)2 = PbO + 4NO2↑ + O2↑ |
В системі:
гості - (); користувачі -
(0)